Читать реферат по истории: "Українські народні обряди пов’язані з рослинами" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат з украінознавства

Українські народні обряди пов’язані з рослинами

Світ рослин життєво необхідний людині. Протягом тисячоліть багато рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності, є незамінними продуктами харчування, цілющими оздоровчими засобами.

Поряд з утилітарною функцією рослини займали значне місце в широкому комп­лексі традиційних вірувань, звичаїв і забобонів. Обряди і повір'я, пов'язані з деревами, травами, зіллям і квітами, доносять відгомін язичницьких уявлень наших предків про навколишню природу і базуються як на реальних, так і на уявних властивостях рослин. З утвердженням християнства ці властивості нерідко закріплювалися ритуалом освя­чення в церкві.

Обрядові дії, пов'язані з рослинністю, відігравали важливу роль в календарних святах. Ці обряди мали забезпечити людині здоров'я, зміцнити добробут сім'ї, поси­лити плодючість землі й худоби, вберегти господарство від нечистої сили. Особливе місце займали рослини-символи у сімейних обрядах. Жодне весілля на Україні не обходилося без барвінку і калини, якими прикрашали коровай та вінок молодої.

Рослинні мотиви та образи широко представлені і в українському фольклорі. Май­же в усіх жанрах усної словесності рослинна символіка є одним із важливих виражаль­них засобів. БАРВІНОК — вічнозелена трав'яни­ста рослина, листя якої зберігає зелений колір навіть під снігом. Живучість і вит­ривалість Барвінку, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. В ук­раїнському фольклорі це символ моло­дості, кохання та шлюбу.

Вінком, сплетеним із Барвінку, прикрашали голову молодої на весіллі. На Бойківщині збирання Барвінку для весільного вінка супро­воджувалося ритуальними піснями і спеціальними обрядами, які мали забез­печити молодим щасливе подружнє життя. Разом з ягодами калини, колосками жита, васильками Барвінку прикрашали весіль­не дерево — гільце, використовували в ін­ших весільних ритуалах.

ВАСИЛЬКИ в засушеному вигляді мають сильний стійкий запах, завдяки чому ця рослина дістала широке ритуаль­не застосування. Квіти Васильки клали за ікони в день Чесного Хреста (14 вересня за ст. ст.), ними прикрашали хрести у церквах.

Цілющі властивості Василька відомі здавна. На Волині їх використовували як лікувальний засіб при високій температурі, від запою й перепою; з них робили купель для дітей при багатьох хворобах, зокрема жовтяниці; освяченими на Спаса (6 серп­ня за ст.ст.) Васильки обкурювали хворих. Вінки з освячених Васильки одягали на голову помер­лим дівчатам, ці ж квіти клали в труну.

В народній поезії Васильки є символом свя­тості, чистоти, приязності. Вони згаду­ються і в купальських піснях:

Та вроди, Боже, троє зіллячок:

Перше зіллячко барвіночок,

Друге зіллячко любисточок,

Третє зіллячко васильочок.

Барвіночок — для дівочок,

Любисточок — для любощів,

Васильочок — для запаху. ВЕРБА, опоетизована народом разом із калиною і тополею, не випадково заслу­жила на таку шану. Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, вона є ніби позначкою води на землі. Криницю завжди намагалися копати під Вербою: Де сріб­ліє вербиця, там здорова водиця. І на­справді, Верба була

Похожие работы