Читать реферат по истории: "Українська революція (1917-1920 роки)" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

На початку осені стало очевидним, що Центральні держави от-от програють війну.І тут гетьман був змушений піти на поступки. Але наприкінці жовтня нова спроба за-лучити до кабінету видатних українських діячів провалилася. Кидаючись із боку вбік у відчайдушних пошуках підтримки, Скоропадський пішов на останній ризик:'14 листопада 1918 р. він призначив новий кабінет, що майже повністю складався зросійських монархістів, і проголосив Акт федерації, за яким зобов'язався об'єднатиУкраїну з майбутньою небільшовицькою російською державою. Цей суперечливийкрок було зроблено з метою завоювати підтримку настроєних проти більшовиків ро-сіян та переможної Антанти. Того ж дня українська опозиція утворила альтернативний уряд — Директорію на чолі з двома давніми суперниками — Винниченкомта Петлюрою — й відкрито проголосила виступ проти гетьмана.

Повстання, підняте Директорією, швидко ширилося. Сотні й тисячі селян' підпроводом отаманів стікалися до Білої Церкви на захід від Києва, що слугувала шта-бом антигетьманських сил. Незабаром це сповнене ентузіазму, але слабко дисцип-ліноване нерегулярне військо налічувало 60 тис. чоловік. Ще важливішим стало те,що на бік Директорії перейшли деякі з найдобірніших загонів гетьмана, як, зокрема,січові стрільці під командуванням Євгена Коновальця й начальника його штабу Анд-рія Мельника та Сірожупанна дивізія, збільшивши таким чином кількість її регуляр-ного війська до 40 тис. 21 листопада повсталі оточили Київ, і після тривалих перего-ворів з метою забезпечити вихід німецької залоги 14 грудня німці залишили місто,забравши з собою Скоропадського. Того ж дня сили Директорії тріумфально вві-йщли до Києва й проголосили відновлення Української Народної Республіки.

Гетьманщина проіснувала менше восьми місяців, протягом яких реальна владаперебувала в руках німців, а її власний вплив був обмеженим. Спочатку вона моглаздобути собі певну підтримку завдяки обіцянкам відновити правопорядок, якогопрагнула велика частина населення. Проте вона не спромоглася належним чиномпідійти до розв'язання двох основних питань, що їх поставила революція на Украї-ні,— питань соціально-економічної реформи та національної незалежності. Спробавідновити стабільність шляхом повернення дореволюційного соціально-економіч-ного устрою, насамперед на селі, була найсерйознішою помилкою Скоропадського.В національному питанні його уряд займав двоїсту позицію: маючи на своємурахунку великі досягнення, як, зокрема, українізація освіти й культури, він, однак,змушував українських націоналістів дивитися на нього як на уряд «український заформою, але московський за змістом».

Проте, як зауважує ідеолог сучасного українського консерватизму Вячеслав Ли-пинський, Гетьманщина мала ширше значення. Воно полягало в ознайомленні й на-віть залученні на підтримку ідеї української державності деяких представників знач-но русифікованої соціально-економічної верхівки України. А це в свою чергу сприя-ло розширенню соціальної бази цієї ідеї поза вузький прошарок української інтелі-генції на чисельніший, надійніший і продуктивніший клас «хліборобів», тобто за-можних селян і володарів маєтків. Відтак, якби

Похожие работы