Читать реферат по истории: "Українська революція (1917-1920 роки)" Страница 6
переможногоповстанського комітету на уряд нововідродженої Української Народної Республіки.Деякий час зберігаючи за собою найвищі виконавчі функції, вона призначила кабі-нет міністрів на чолі з Володимиром Чехівським. Склад кабінету з усією очевид-ністю свідчив про те, що провідну роль у новому уряді гратимуть не «старші політики»на зразок Грущевського, а молоді.
26 грудня 1918 р. Директорія видала Декларацію, в якій оголошувалося про те,що вона намагатиметься встановити баланс між революційними реформами й поряд-ком. Однак перевага при цьому надавалася явно першим. Одним із основних поло-жень Декларації була обіцянка експропріювати державні, церковні та великі при-ватні землеволодіння для перерозподілу їх серед селян. Уряд брав на себе зобов'я-зання бути представником інтересів робітників, селян і «трудової інтелігенції», атакож оголошував про намір позбавити виборчих прав земельну й промислову бур-жуазію. З цією метою він скликав з'їзд робітників, що мав функціонувати як пред-ставницький і законодавчий орган держави.
Але небагато з поставлених цілей удалося здійснити новому урядові, як його зусіх боків обсіли внутрішні й зовнішні проблеми. Ключове внутрішнє питання, щочерез нього між українськими політичними партіями відбувся розкол, зводилосядо того, якою має бути нова влада — парламентською демократією (як того хотілипомірковані соціалісти) чи українським різновидом системи Рад (чого домагалисяліві радикали). Останні на чолі з Винниченком доводили, що українці мають нада-вати суспільним перетворенням такої ж уваги, як і національному визволенню, і, пе-рейнявши систему Рад, вони б тим самим викрали у більшовиків їхні «грім та блис-кавку». Ца це помірковано настроєні діячі національної орієнтації, на боці яких бу-ли симпатії Петлюри, відповідали, що саме захопленість суспільними експеримен-тами і, як наслідок цього, ігнорування необхідності створення армії та інших інсти-тутів держави призвели до падіння Центральної Ради, і що цієї помилки не треба по-вторювати. Отож, давня дилема української інтелігенції — чому віддати пріоритет:соціалістичній революції чи національному визволенню — знову сіяла в її лавах во-рожнечу і безладдя.
Конфлікт між фракціями поширився на царину зовнішніх стосунків. У грудні1918 р. Антанта, й насамперед Франція, висадила в Одесі та інших чорноморськихпортах 60-тисячне військо. Цей несподіваний крок пояснювався рішенням, захід-них держав-переможниць заблокувати поширення більшовизму. Вони мали намірнадати безпосередньо військову підтримку антибільшовицьким силам Білої армії,що готувалися на Дону до війни за відновлення «єдиної та неподільної Росії». Тимчасом на півночі дедалі виразнішими ставали наміри більшовиків знову напасти наУкраїну. Зрозуміло, що Директорія не могла протистояти обом цим силам і томубула змушена порозумітися з якоюсь із них. Як і можна було очікувати, Винниченкозі своїми ліворадикальними товаришами схилялися до союзу з Москвою, в той час якпомірковані та армія наполягали на угоді з Антантою. Однак розв'язали цю супе-речку самі більшовики — в той час як їхні представники вели мирні переговори з Ди-ректорією, червоні війська напали на Харків.
Другий наступ більшовиків на Україну. З наближенням більшовицьких військДиректорія поводила себе
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы

(Назад)
(Cкачать работу)