Читать реферат по истории: "Українська революція (1917-1920 роки)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство освіти та науки України

Харківський Національний Економічний Університет

з Історії України

на тему: “Українська революція

(1917 – 1920рр. ).” Преревірив:Виконав:

викладачстудент I курса, 1 гр.

Калініченко В. В.факультета ЭіП

Хранонський А.И. Харків, 2004р.

Зміст

1. Вступ

2. Гетьманщина

3. Анархія

4. Дерикторія

5. Більшовики

6. Боротьба на заході

7. Розв`язка

8. Перемога більшовиків

9. Висновок

Список використаної літератури 1. Вступ 

Після більшовицького перевороту революція переросла у громадянську вій-ну. Минули ейфорія, почуття солідарності, масові демонстрації, бурхливі зібранняй гарячі дебати 1917 року. Протягом наступних трьох років у запеклій і безжальнійвійні, що супроводжувалася масовим терором і звірствами, зчепилися численні пре-тенденти на владу в Україні і в усій колишній імперії, зброєю вирішуючи, хто і якаформа правління заступить старий устрій.

Для багатьох українців поява більшовиків у Росії була не лише початком новогожорстокого пореволюційного етапу, а й причиною докорінних змін у їхньому полі-тичному мисленні. Диктаторська природа більшовицького режиму на півночі викли-кала відразу у багатьох українських діячів і змусила їх відмовитися від позиції збе-реження автономних, федералістських стосунків із Росією. Відтепер незалежністьстала їхньою метою. Проте серед українців, як і серед інших народів колишньоїімперії, виникало дедалі глибше розмежування щодо ряду цілей і шляхів їх досяг-нення. До того ж майже кожна сторона, що брала участь у громадянській війні, праг-нула підпорядкувати собі Україну з її природними багатствами та стратегічним роз-ташуванням. Тому після певного затишшя, зумовленого німецькою окупацією, Ук- раїна стала ареною найбільш хаотичних і складних подій громадянської війни. 2. Гетьманщина

До весни 1918 р. широким верствам населення України вже набридли револю-ція й хаос. Закономірно, що ці настрої переважали серед маєтних класів, заможнихселян, дрібних підприємців та бізнесменів, фабрикантів, великих землевласників,вищих прошарків чиновництва, що складали 20 % усього населення України. Авст-рійці та німці на Україні також всіляко прагнули відновити порядок і прискоритививезення продуктів. Тому між 24 і 26 квітня представники цих груп таємно домови-лися замінити Центральну Раду консервативним українським урядом на чолі з геть-маном Павлом Скоропадським (титул «гетьман» мав викликати асоціації з квазимо-нархічними традиціями, пов'язаними з козацькими гетьманами).

Нащадок давнього роду козацької старшини й один із найбільших на Україні зем-левласників, Скоропадський мав високий статус за царського режиму — служив вій-ськовим ад'ютантом Миколи II і під час війни був авторитетним генералом. З почат-ком революції він українізував своє військове з'єднання і, коли Центральна Радавідкинула його послуги, був обраний титулованим командувачем селянського опол-чення «вільних козаків». З приходом до влади цього «малоросійського» аристократа,який раптом згадав про своє «українське коріння», в революції на Україні настав но-вий етап, що характеризувався намаганнями відновити правопорядок та скасувати«соціалістичні експерименти» Центральної Ради.

29 квітня, на з'їзді,

Похожие работы