Читать реферат по истории: "Українська революція (1917-1920 роки)" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

скликаному в Києві Лігою землевласників, на який з усієїУкраїни прибуло 6500 делегатів, Скоропадського з ентузіазмом проголосили геть-маном, закликавши його «врятувати країну від хаосу і беззаконня». Того ж дня вінразом із прибічниками оголосив про встановлення «Української Держави» (на від-міну від «Української Народної Республіки» Центральної Ради). Нова держава грун-тувалася на незвичайному поєднанні монархічних, республіканських і, що особливохарактерно, диктаторських засад, її підданим гарантувалися звичайні громадянськіправа, причому особливо наголошувалося на святості приватної власності.

Скасовуючи такі нововведення Центральної Ради, як націоналізація великих ма-єтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію громадян-козаків (якіфактично були заможними селянами), сподіваючись, що вони стануть основноюсоціальною опорою режиму. Особливо впадали у вічі широкі прерогативи самогогетьмана: йому належало виняткове право видавати всі закони, призначати кабінет,управляти зовнішньою політикою та військовими справами й бути верховним суддею'' країни. Однак ці претензії на майже необмежену владу не могли приховати того фак-ту, що влада на Україні практично належала німцям, а не українцям."' Як цього належало чекати, українські діячі, більшість яких були соціалістами йчленами Центральної Ради, різко негативно поставилися до гетьманської держави.Тому коли до участі в гетьманському уряді запросили кількох відомих українців, майже всі вони відмовилися. Це не лишало гетьманові нічого іншого, як звернутисяпри формуванні кабінету до людей, не пов'язаних з українським рухом, тим самимдавши підставу для звинувачень у тому, що до його уряду не ввійшов жоден «справж-ній» українець. У новому кабінеті, очолюваному прем'єр-міністром Федором Лизо-губом (багатим землевласником), до якого входив лише один відомий українськийдіяч — міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко, бракувало націоналістів, про-те він включав ряд талановитих адміністраторів.

За якихось кількамісяців на Україні було відновлено дійовий адміністративнийапарат. У провінціях урядовці Центральної Ради замінялися на досвідчених ад-міністраторів, що називалися старостами й призначалися з місцевих поміщиків абоземських урядників. У центральному уряді посади розподілилися між професійнимичиновниками — переважно росіянами чи русифікованими українцями. Щоправда,труднощі виникли при формуванні діючої армії, оскільки німці не підтримувалистворення великої військової сили, здатної кинути виклик їхньому переважаючомувпливові. Незабаром на повну силу стала діяти (хоч і з неоднаковою ефективністю)поліція, до якої, як і до армії, ввійшло багато колишніх царських офіцерів.

Якщо Цегітральна Рада мала офіційні дипломатичні стосунки лише з Німеч-чиною, Австро-Угорщиною та Оттоманською імперією, то Гетьманщина обміняласяпосольствами з 12 країнами, її зовнішня політика була головним чином спрямованана укладення мирного договору з Радянською Росією (підписаного 12 червня1918 р.) та на безплідні суперечки з Австро-Угорщиною навколо питання про анек-сію східногалицьких земель та Холмщини.

Особливо вражають досягнення уряду у створенні системи освітніх закла-дів. На рівні початкової школи було випущено кілька мільйонів примірників



Интересная статья: Основы написания курсовой работы