- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Розвиток людської цивілізації характеризується нині загостренням проблем у взаємодії суспільства і природи. Збалансованість економічної, соціальної та екологічної складових розвитку суспільства все ще лишається недосяжною метою як для більшості національних урядів, так і для планети загалом. У багатьох галузях економіки, сферах суспільного життя та регіонах світу людство не тільки не наблизилось до реалізації парадигми сталого розвитку, а навіть навпаки - спостерігається деградація. Яскравим підтвердженням тому є доля Паризької угоди щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксину вуглецю з 2020 року, реалізація котрої після виходу з неї першої економіки світу лишається під великим питанням. Суперечність між постійно зростаючими потребами суспільства і стійкістю природних комплексів географічної оболонки вже давно набула гостроти конфлікту. Сьогодення промовисто демонструє нам, що без докорінного вирішення у найближчі десятиліття конфліктів у системі «суспільство» - «технологія» - «природа» подальший цивілізаційний поступ людства є значною мірою загрозливим.
Географія як наука-інтегратор, що здатна досліджувати і природу, і населення, і господарство в комплексі, має неабиякий методичний потенціал для дослідження такого явища, як конфлікт. Безперечно, у процесі дослідження конфліктів у географа виникатимуть труднощі, зумовлені природою цього явища, а саме динамічністю конфліктів. Адже перцептивно конфлікт є радше «часовим», ніж «просторовим» об’єктом дослідження. Проте, узагальнивши й залучивши пізнавальний досвід усього розмаїття географічних напрямів (наприклад, історичної та політичної географії), вважаємо, що гносеологічні перепони мають бути подолані. Оскільки конфлікти між різними територіальними системами в географічній оболонці відбуваються постійно, вони можуть розглядатися географами як вид зв’язку між досліджуваними системами. З таких міркувань належність конфліктів до об’єктно-предметного поля географії є беззаперечною.
Географічні дослідження конфліктів нині не обмежуються лише сферами історичної географії, політичної географії або геополітики. Дедалі більшої актуальності набувають вивчення конфліктів у галузі природокористування, удосконалюються способи їх картографування.
Упродовж історії людської цивілізації процес міського розвитку супроводжувався протиріччями, часто переходячи в їх гостру форму - конфлікти. Фахівці-урбаністи відносять міста до конфліктогенних просторів з особливими умовами розвитку, а онтологія конфлікту здавна цікавила фахівців різного профілю, наприклад, філософів, а також психологів, соціологів, політологів, культурологів і представників багатьох інших гуманітарних галузей знань. Особливе місце у вивченні природи конфліктів посідають математичні вишукування, особливо у сфері теорії ігор. Деяка роз’єднаність і різнорідність наукового знання про природу конфліктів, а також підвищення їхньої гостроти і згубності наслідків впливу на життя людей викликали гостру потребу в узагальненні та систематизації знання про конфлікти.
Проблематика конфліктів міського розвитку охоплює широке коло теоретичних і прикладних питань, дослідження яких ґрунтується на таких концептах і фундаментальних наукових категоріях, як
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »