Читать статья по географии, экономической географии: "Географія міських конфліктів в Україні" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

доступності, територіальна конфігурація, територіальна концентрація та ін. Вочевидь, що згадані територіальні параметри істотно впливають на розвиток конкретного міського поселення.

Місто ми розглядаємо як складну відкриту суспільно-територіальну систему. Структурна складність міської системи призводить до «вертикальних» і «горизонтальних» суперечностей між ієрархічно різними елементами. Функціональна складність викликає протиріччя, пов’язані з якісно різною, а іноді протилежною спрямованістю процесів функціонування системи. У свою чергу, динамічна складність породжує суперечності дисонансно-резонансного характеру, пов’язані з аритмічністю процесів, розбіжністю їхніх часових параметріві несинхронізованістю. Гострими проявами подібних протиріч є конфлікти.

У процесі накопичення та узагальнення людством наукового знання стає дедалі очевиднішим, що концепти «розвиток» і «конфлікт» перебувають у діалектичній єдності. Виходячи з сучасного загальнонаукового уявлення про розвиток, під міським розвитком ми розуміємо незворотні, закономірні й спрямовані зміни суспільно-територіальної організації міського простору. Цей процес супроводжується постійною трансформацією поселенської мережі з переміщенням населення у міста та істотною зміною способу життя цього населення. Принагідно розглянемо більш ретельно кожну з питомих рис міського розвитку.

Так, незворотність змін характеризує функціонування міської системи, тобто циклічну і динамічну роботу функцій міста. Набір функцій міста, на нашу думку, відповідно до логіки розвитку повинен проходити стадії від комплексу до системи. Наукове пояснення незворотності як риси міського розвитку має певні застереження. З історичної географії достеменно відомими є чимало прикладів «перетворення» міських поселень на сільські, тобто прикладів деградації міського середовища; на перший погляд, це може свідчити про певну «зворотність» міського розвитку. Хибність такого пояснення полягає у тому, що перехід населеного пункту з категорії «міст» до категорії «сіл» свідчить насправді не про зворотність розвитку, а, навпаки, підтверджує його (розвитку) незворотність. Адже розвитку міста, як і будь-якій складній територіальній системі, властива еволюційна стадійність: міста зароджуються, зростають, досягають розквіту, занепадають і зрештою зникають. Тобто перетворення міста на село є констатацією «смерті» міста. При цьому населений пункт «за інерцією» може ще деякий час зберігати за собою адміністративний статус міста, хоча його мешканці вже поколіннями ведуть руральний спосіб життя. Ця проблема - якісного розмежування міського і сільського середовищ - лишається ще доволі слабко розкритою у сучасній науці.

Друга питома риса міського розвитку - спрямованість змін суспільно-територіальної системи міста - визначає єдність розвитку міста, що надає йому рис внутрішньої взаємозалежності, - траєкторії міського розвитку. Напрям змін суспільно-територіальної системи міста, як правило, пов’язаний з ускладненням структури його господарства, збільшенням масштабів його економічного, соціального та екологічного впливу на прилеглу територію, появою нових елементів і функцій структури.

Саме у зв’язку з простеженням спрямованості розвитку певного міста