Читать реферат по основам права: "Процес доказування у кримінальних справах" Страница 3
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
розумової (оціночної та обґрунтовуючої) діяльності суб’єктів доказування.
Якщо розглядати процес доказування в аспекті практичної діяльності, то він поділяється на декілька взаємопов’язаних частин: збирання (пошук, вилучення та закріплення) доказів; дослідження, перевірка, оцінка та використання доказів.
Для того, щоб докази використовувались як засоби доказування, їх потрібно збирати, тобто надати можливість суб’єкту доказування використати їх саме як докази, виділити їх з фактичних даних за ознакою важливості для справи. І тут ми не погоджуємось з думкою М. Костіна, який стверджує, що збирання і практичні дії з перевірки доказів не повинні включатись у поняття доказування у кримінальному процесі [5]. Таким чином, автор зводить процес доказування лише до односторонньої діяльності суб’єкта доказування – логічної, і виключає практичні дії, тим самим заперечуючи самому собі, що термін „доказування” вживається у обох значеннях – логічному обґрунтуванні певної тези, твердження і практичному.
Збирання доказів є необхідним елементом процесу доказування.
У науці кримінально-процесуального права щодо змісту збирання доказів немає одностайної думки. Деякі науковці включають в це поняття виявлення, фіксацію, вилучення і зберігання доказів (А.І. Вінберг, І.Б. Михайлівська, М.С. Строгович); інші додають ще й дослідження доказів (Н.В. Терзієв, Л.М. Карнєєва, В.П. Колмаков), їх пошук (А.Р. Ратінов), сприйняття (С.О. Шейфер), витребування і закріплення (П.А. Лупинська).
Але слід пам’ятати, що збирання доказів – це поняття комплексне. Воно включає в себе їх виявлення, отримання, фіксацію, вилучення і зберігання. Збирання доказів полягає в пошуку та виявленні джерел і носіїв доказової інформації, отриманні, закріпленні (фіксації) у передбаченій законом процесуальній формі фактичних даних. Елементами процесу збирання доказів є:
Виявлення доказів – їх пошук, виділення тих або інших фактичних даних, які можуть мати доказове значення. Це початкова стадія збирання. Збирати можна лише те, що розшукали, виявили суб’єкти доказування.
Суб’єктивними факторами, які сприяють перетворенню об’єктивно існуючої можливості виявлення доказів у дійсність їх виявлення є:
знання суб’єктом доказування загальних закономірностей виникнення інформації про злочин і злочинця; знання того, що в даний момент може являти собою доказ (один і той же об’єкт залежно від ситуації може мати і не мати доказового значення, тому його „властивість доказовості” сама має ситуаційний характер і стає проявом певної тенденції); знання прийомів і засобів виявлення доказів і вміння їх застосовувати; наявність необхідних суб’єктивних якостей (спостережливість, уява, терпіння, здатність логічно мислити тощо).
Ситуація визначає особливості процесу виявлення доказів. Схожість певних ситуацій між собою, повторюваність їх загальних рис, закономірність, створюють умови для групування і узагальнення цих процесів, для їх типізації. Типізація процесів виявлення доказів означає пізнання закономірностей, які ними керують.
Отримання доказів. Докази можуть бути отримані в результаті слідчих і судових дій, інших процесуальних дій ( вимога осіб і органів, які ведуть процес, пред’явити предмети і документи або
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
| Тема: Цивільний процес доказування |
| Предмет/Тип: Основы права (Контрольная работа) |
| Тема: Організована злочинність: актуальні проблеми процесу доказування |
| Предмет/Тип: Основы права (Реферат) |
| Тема: Кримінально-процесуальне доказування |
| Предмет/Тип: Основы права (Курсовая работа (т)) |
| Тема: Зміст процесу доказування |
| Предмет/Тип: Основы права (Контрольная работа) |
| Тема: Докази і доказування в цивільному процесі |
| Предмет/Тип: Основы права (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы

(Назад)
(Cкачать работу)