Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Документи більшовицької партії і КПЗУ" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Для об'єктивного вивчення Історії дослідникам України, Росії, інших країн Східної Європи не можна обійтися без документів комуністичних організацій, що виросли з російської соціал-демократії. Це очевидно. З 1898 р. соціал-демократи створили так звану інтернаціональну соціал-демократичну партію, яка з 1903-1905 pp. стала домінуючою серед робітників не тільки Росії, а й України, Кавказу, Бессараби. Ця партія відіграла чи не головну роль у дестабілізації Росії в роки Першої світової війни, розвалі її фронту, в поразках 1917 р. Від лютого до вересня 1917р. під впливом більшовицької агітації з фронту дезертирувало 2 млн солдатів, Росія покотилася в прірву.

Нарешті, більшовики організували жовтневий переворот 1917 p., що започаткував встановлення диктаторського режиму на 1/6 земної кулі. Вони очолювали той режим упродовж 70 років, у тому числі й в Україні. Безсумнівно, зрозуміти радянську владу, її історію без документів правлячої партії неможливо.

Характерною особливістю документів Комуністичної партії є те, що вони збереглися системно за хронологією і комплексно у своїх видах. З самого початку більшовики (з 1903 p., від II з'їзду РСДРП) надавали надзвичайно важливого значення своїм документам, мабуть, під впливом Леніна. Через це на кожному з'їзді, конференції, пленумі прискіпливо редагувалися всі програми, статути, резолюції' та рішення. На всіх статутних заходах ставилися офіційні звіти, також звіти з місць, звіти окремих ланок партійних структур, наприклад, центрального органу (газети), ревкомісІй, мандатних комісій тощо. Всі партійні заходи протоколювалися або стенографувалися. В наступному видавалися стенограми з'їздів чи протоколи. Вже за радянського часу були видані стенограми всіх з'їздів партії за винятком окремих, які гірше протоколювалися (наприклад, IV Об'єднавчого). Зазначимо, що після встановлення в 30-х роках сталінської ідеологічно-репресивної диктатури стенограми з'їздів залишалися єдиною офіційною незабороненою літературою, яка хоча б частково давала змогу дослідникові зсередини глянути на більшовицьку партію, її історію, як вона "робилася" більшовиками, якою шаленою була внутріпартійна гризня у верхах ВКП(б) чи КПРС. Однак первинний матеріал стенограм, по суті, не використовувався істориками або ж тенденційно спотворювався під сталінське бачення історії Росії XX ст.

Отже, "стенограми з'їздів" як публікації належать до провідного джерела з Історії партії більшовиків. Саме з нього дослідник може краще зрозуміти, що собою становила партія більшовиків, яку роль у ній виконували вожді та рядові партійці, яким був механізм і філософія диктатури. В стенограмах міститься багато конкретно-історичного матеріалу. І хоч він дуже суб'єктивований, однак нехтувати ним не можна.

Інше серійне видання документів КПРС — це "КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК". Заголовок сам говорить про зміст видання. Звичайно, в нього ввійшли тільки відібрані рішення, які мали показувати, на думку укладачів, "керівну І спрямовуючу роль партії", турботу про благо народів, розквіт дружби народів і зовсім нема таємних документів ЦК І Політбюро, спрямованих на придушення національної й демократичної опозиції, розбудову репресивних органів

Похожие работы