Читать реферат по педагогике: "Урок Радості , Добра і Милосердя (урок)" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Давайте пізнаємо природу цього слова. Як ви думаєте, що воно означає?

Запитую визначення з словника В.Даля поняття «Милосердя». Розповідь про історію виникнення організації «Червоний Хрест», принципи діяльності.

Випробування

Діти розв’язували задачу. Стояла тиша. Раптом в двері хтось постукав. В клас зайшов директор і сказав: «Привів нову ученицю». Всі побачили маленьку ученицю. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою.

В учителя забилося серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах – молитва : «Хай не побачить дівчинка в ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки».

В дитячих очах учитель побачив радість: приїхала нова учениця. Вони дивилися тільки в очі – і ласкаво посміхалися.

Учитель сказав : «Її звати Оля. Вона приїхала до нас здалеку. Хто уступить їй місце за першою партою? Бачите, яка вона маленька». Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за першою партою, підняли руки і стали просити: «Я перейду!»

Оля сіла за першу парту.

Запитання:

Як ви гадаєте : клас витримав випробування?

Висновок: Бути добрим – це бережливо ставитись до слабших від себе, до інвалідів, розуміючи, що здоров’я - це божий дар і ми не повинні хизуватися ним перед слабшими за себе. Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про духовне багатство і душевну красу, а в немічному тілі може бути багатий внутрішній зміст, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших.

«Не будьте байдужим, байдужість смертоносна для душі»(М.Горький)

Діти. Ми поговорили про ставлення до найближчих людей – батька, матері, бабусі, про ставлення до слабших себе та інвалідів, а тепер давайте поговоримо про ставлення до братів і сестер наших молодших – тварин, які є частинкою природи, і теж мають серце, очі, вуха, відчувають тепле відношення до себе.

Запитання:

Як Ви розумієте вислів, написаний на дошці : «Захистіть дітей і тварин. У них немає права голосу, у них немає права вибору».

Послухаємо оповідання

Посиротів

Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще чимало часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на горобців, що весело цвірінькали, плигаючи з гілки на гілку.

Враз всі горобці знялись й кудись полетіли. Залишився один. Він цвірінькав тихо і ласкаво. Потім став дзьобиком чистити пір’ячко. Юрко націлився з рогатки й пустив у нього камінець.

Юркові стало страшно : «Невже це я зробив?» - подумалось йому. Тут відчув, як хтось поклав йому руку на плече. Панас Іванович відхилив гілку, і Юрко побачив на бузковій гілці горобине гніздо. З нього виглядало п’ятеро пташенят. Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, роззявляли дзьобики.

- Вони тепер лишилися без матері, - тихо сказав Панас Іванович.

- А якби з твоєю мамою хтось таке вчинив…Юрко стояв блідий і мовчазний.

- Ну що ж, іди на урок, - зітхнув Панас Іванович.

- Допомогти цим бідолашкам ніхто вже не зможе…

Уночі Юрко зовсім не спав. Йому ввижалися пташенята , що роззявили дзьобики й жалібно пищали, гукаючи матусю.

Запитання:

Як ви оцінюєте вчинок Юрка ? Що керувало ним, коли він вбив пташку?

Висновок: Людина на те і людина, щоб оцінювати і зважувати свої дії і вчинки. Часто людська

Похожие работы