Читать реферат по педагогике: "Урок Радості , Добра і Милосердя (урок)" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Запитання:

Чому ж так радісно було на душі у Катрусі?

Висновок: Бути добрим – це не тільки здатність допомагати, а також співчувати. Бути добрим – це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість, як свою.

Звучить пісня «Бути добрим»

Добрим бути просто чи не просто? Не залежить доброта від зросту, і дитина робить добру справу, як не кине друга на поталу. Як людей полюбиш, пошануєш, силу для добра в душі відчуєш.І закрутиться земля скоріше, якщо разом станемо добріші, доброта з роками не старіє, доброта від холоду зігріє. І якщо вона як сонце світить, то радіють і дорослі діти й діти.

Дорогі діти! Давайте зараз заглянемо у свою душу і дамо відповідь на таке питання: чи завжди наші слова відповідають вчинкам? Що красномовніше говорить про здатність творити добро – красиве слово, не підкріплене ділом , чи конкретною справою?

Зараз послухаємо оповідання «Сьома дочка»

Сьома дочка

Було в матері сім дочок. Ось поїхала мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочка одна за одною стали говорити, як вони знудьгувалися за матір’ю.

- Я скучила за тобою, немов ластівка за сонячним промінням, - сказала перша дочка.

- Я чекала тебе, як суха земля жде краплину дощу, - промовила друга дочка.

- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня плаче за пташкою, - сказала третя.

- Мені було тяжко без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта.

- Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, - промовила п’ята.

- Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона роззула матусю і принесла їй води у ночвах – помити ноги.

Запитання:

Хто найбільше любив свою матір?

Висновок: Добро – дієве. Воно любить конкретні справи.

Керуйтеся в своєму житті принципом: «Якнайменше красивих фраз, якнайбільше красивих справ».

Ми тільки-но поговорили на тему: «Добро і сім’я» , де сказали, що сім’я – це маленька спільність рідних по крові людей.

А якщо взяти багато сімей і з’єднати їх, то це буде вже народ.

З давніх-давен народ збирав перлини мудрості, які передалися із уст в уста. Є в народній скарбниці і прислів’я про добро та зло.

Робота в групах

Завдання:

Перед вами конверти, в яких ви знайдете, слова про добро. Той, хто зробить це першим, отримає приз.

Цим не обмежуємося скарбниця української народної творчості про добро і зло.

Запитуються прислів’я, що записані на дошці:

1. Добро плодить добро, а зло плодить зло.

2. Добро не пропадає, а зло умирає.

3. Не все добре, що солодке.

4. Ти до нього з добром, а він до тебе з колом.

5. Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.

6. Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

7. Від лиха до добра недалека дорога.

8. З добрим дружись, а злого й лихого стережись.

9. Не сподівайся за добро дяки.

10. Злий плаче від зависті, а добрий від радості.

11. Все зле – все немудре.

12. У кого є злість, той своє серце їсть.

13. Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра.

14. Злий сам себе б’є.

15. Злість до добра не доводить.

Про добро ми поговорили. А

Похожие работы