Читать реферат по лингвистике, филологии, языкознанию: "Тавтологічний повтор як засіб вираження категорії зв'язності в художньому тексті" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

У когнітивному аспекті цей повтор характеризується поширенням семантики в напрямку експресивно-оцінної конотації. Цей тип повтору можна використовувати для вираження авторського ставлення до зображуваних в тексті реалій, тобто для вираження суб’єктивної модальності в тексті.

Досить часто в тексті можна зустріти повтор “об’єкт – суб’єкт”, що виражається повтором “іменник – іменник-назва людини за діяльністю, що має відношення до названого іменником предмета”. Наприклад: Не часто доводилось мені так близько бачити жайворонків, що дзвенять над нашими ланами, де роблять солодкий цукор. До речі, може, “цукерники”, помітивши, що жайворонок не сам іде, і на цей раз не одіб’ють йому печінок (“Терень”).

У композиційному плані цей вид повтору сприяє лаконічності висловлення, виконує функцію редукування. Це зумовлює активне використання аналізованого типу повтору в публіцистичному тексті, ознакою якого є лаконічність. При цьому досить часто похідні іменники є індивідуально-авторськими утвореннями. У комунікативно-прагматичному аспекті такий повтор забезпечує тематичну зміну оповіді. У когнітивному плані він забезпечує семантичні зв’язки між твірним та похідним словом і вказує на семантичну близькість між ними. Проте під час аналізу художнього тексту слід враховувати те, що його характеризує в першу чергу творче використання потенціалу мовних явищ. В аналізованому контексті простежується семантичне протиставлення слів, які в контексті нейтральному характеризуються семантичною близькістю. Семантичне протиставлення виражається за допомогою графічного елемента – лапок, які через здатність впливати на семантику мовних знаків набувають у тексті знакового статусу.

Семантичне протиставлення тавтологічних повторів, що репрезентують зв’язність у тексті, може відбуватись і без участі позамовних елементів. Наприклад: Але вона сміялась, насувала мені шапку на ніс і ні на крихту не припускала, щоб мої слова були продуктом серйозної, твердої думки. При такому відношенні мені зоставалось тільки одсунути шапку на відповідне місце, криво посміхнутись і, спотикаючись, бігти за нею на вулицю, куди вона мене тягнула з гомоном і сміхом (“Зіна”). Але порівняно з попереднім випадком за такого використання тавтологічних повторів їхнє стилістичне навантаження виявляється меншою мірою.

У результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків.

1. У текстах В.Винниченка тавтологічні повтори є одним із важливих засобів досягнення зв’язності, а саме ономасіологічної зв'язності. При цьому тавтологічні повтори виявляються у таких різновидах:

1) залежно від частиномовної належності компонентів конектора (твірного та похідного слова)



повтори в межах однієїповтори із зміною

частини мовичастиномовної приналежностікомпонентів;

2) залежно від

Похожие работы