Читать реферат по лингвистике, филологии, языкознанию: "Тавтологічний повтор як засіб вираження категорії зв'язності в художньому тексті" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Тавтологічний повтор як засіб вираження категорії зв'язності в художньому тексті

Текст як складне психо-мовленнєве утворення характеризується сукупністю категорій, провідною з яких є категорія зв'язності. Одностайної дефініції для цієї категорії немає, тому ми спробуємо сформулювати власну, визначивши зв’язність як одну з основних структурних категорій тексту, яка має лінгвістичну природу, виникає в результаті взаємодії особливої організації мовних засобів, логіки викладу текстової інформації, комунікативної спрямованості та смислу тексту і яку репрезентовано засобами різних рівней мови.

Вчені висловлюють різні думки щодо виділення різновидів текстової зв'язності. Так, І.Г.Торсуєва пропропонує виділяти формальну, логічну, смислову та імплікативну зв’язність [Торсуева 1986: 13]. Нашому розумінню категорії зв'язності в класифікації дослідниці відповідає лише формальна зв’язність, яка потребує деталізованого підходу щодо виділення її різновидів.

Н.М.Трошина та автори колективної монографії “Аспекты общей и частной лингвистической теории текста” виділяють зв’язність логіко–семантичну, синтаксичну та стилістичну [Трошина 1980: 91-92; Аспекты общей и частной... 1982 : 51]. Виходячи з нашого розуміння зв’язності, до її різновидів можна зарахувати лише останні два види, виділені в запропонованих класифікаціях (синтаксичну та стилістичну зв’язність). Зауважимо, що така класифікація є неповною, оскільки не враховує значення засобів інших рівнів мови в процесі репрезентації зв’язності тексту.

І.Н.Димарська-Бабалян та Н.С.Валгина виділяють семантичну (змістову), комунікативну (темо-рематичну) та структурну зв’язність [Дымарская-Бабалян 1987 : 13] [Валгина 2003 : 43-52]. Проте Н.С.Валгіна зауважує, що власне під зв’язністю слід розуміти структурну організацію тексту, його форму, тобто структурну зв’язність, а семантичну та комунікативну зв’язність розглядати в межах категорії цілісності.

Характеризуючи категорію зв'язності, В.О.Лукін виділяє такі її види:

- зв’язність на рівні однопланових одиниць та форм знаків: повтор візуальних образів (ліній, крапок, рисок тощо), які реципієнт не сприймає однозначно як знаки;

- зв’язність знакових елементів – зв’язність елементів, які реципієнт сприймає як знаки (морфеми, слова, речення), та елементів, що не мають статусу мовних знаків, проте набувають його в тексті (звукові повтори, лапки, курсив). Тут виділяють підвиди: лексична, семантико-синтаксична та граматична зв’язність [Лукин 1999: 24-37]. Зазначимо, що виділена дослідником семантико-синтаксична зв’язність у нашому розумінні відповідає категорії цілісності, тому виділення її в межах категорії зв’язності недоречне.

Найповнішою та найдетальнішою, на наш погляд, є класифікація, яку запропонувала О.О.Селіванова. Дослідниця розподіляє зв’язність залежно від типу інформації, що актуалізується свідомістю комунікантів у процесі творення та сприйняття тексту. Категорії зв'язності в нашому розумінні в цій класифікації відповідають такі різновиди: граматична (експліцитно виражена формальними показниками (узгодження роду, числа, відмінка, часу, способу, виду, синтаксичних позицій, займенників тощо), семантична (виражена семною тотожністю

Похожие работы