Читать реферат по лингвистике, филологии, языкознанию: "Тавтологічний повтор як засіб вираження категорії зв'язності в художньому тексті" Страница 2

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

сполучуваних слів, які вступають у взаємодію з семантичною структурою висловлювання), ономасіологічна (виражена повторенням дериваційних компонентів слів, коренів та загального номінативного механізму творення одиниць), структурна/композиційна (зв’язність між елементами композиції тексту) [Селиванова 2002 : 217-222].

З усіх різновидів зв’язності найменш вивченою, а отже, актуальною для дослідження є ономасіологічна зв’язність. Саме на цьому різновиді текстової зв'язності ми зосередили увагу в нашому дослідженні.

Розглядаючи ономасіологічну зв’язність, ми виходимо на проблему взаємодії словотвору та тексту. Зазначена проблема знайшла втілення у працях О.А.Земської, О.С.Кубрякової, О.І.Блінової, І.Онхайзера тощо. Зокрема, О.А.Земська зазначає про взаємозв’язок словотвору та тексту: “Словотвір виконує в тексті різноманітні функції. Похідне слово, виступаючи одночасно одиницею, що наділена певним лексичним значенням, та структурою, що несе в собі дериваційне значення, є засобом когезії, здійснюючи текстові зв’язки між словами іа по лінії лексичної семантики, з одного боку, і по лінії більш загального (дериваційного) значення, з іншого. При цьому актуалізуються різного виду зв’язки між похідними (антонімічні, синонімічні, градуальні). Таким чином, словотвір виконує функції не лише когезії, а виділення, градації та експресії тексту” [Земская 1992: 163].

Вказівку на роль словотвору в процесі репрезентації категорії зв’язності в тексті знаходимо також у праці О.С.Кубрякової. Дослідниця зазначає, що похідні слова мають здатність пов’язувати окремі відрізки тексту та при цьому співвідносити між собою різні його частини: “...Похідне слово з його неповторною семантикою створюється не лише з суто лексичної метою, але й для здійснення складніших та різноманітніших граматичних, синтаксичних та номінативно-комунікативних функцій” [Кубрякова 1981: 197-198].

Серед усіх засобів, що беруть участь у формуванні ономасіологічної зв’язності, ми виділяємо тавтологічний повтор, під яким розуміємо повтор у наступному реченні кореневої морфеми однієї з лексем попереднього речення, завдяки чому відбувається репрезентація категорії зв’язності в тексті (у термінології В.А.Кухаренко – “медіальний повтор”), афіксальні повтори (у термінології В.А.Кухаренко – “анафоричні та епіфоричні повтори”), повтор структурно-семантичної моделі слів. Зосередимо увагу на дослідженні тавтологічних повторів як таких, що беруть найактивнішу участь у вираженні текстових номінацій.

Об’єктом дослідження стали тексти творів В.Винниченка, предметом безпосереднього вивчення – тавтологічний повтор у текстах письменника.

Мету, яку ми поставили перед собою в цьому дослідженні, можна сформулювати так: розкриття специфіки функціонування тавтологічного повтору як засобу репрезентації ономасіологічної зв'язності в когнітивно-текстовій парадигмі. Для реалізації зазначеної мети потрібно розв’язати такі завдання: встановити семантичні різновиди тавтологічного повтору, що вживаються для зв’язку між текстовими компонентами; з’ясувати причини, що зумовлюють функціонування тавтологічного повтору в тексті; дослідити роль тавтологічного повтору в художніх текстах з точки зору інтенції автора та сприйняття реципієнта.

Одним із


Интересная статья: Основы написания курсовой работы