Читать реферат по ценным бумагам, рынку ценных бумаг: "Оцінка власних джерел фінансування та можливостей залучення ресурсів для інвестування" Страница 7

(Назад) (Cкачать работу)

Внутрішнє (за рахунок чистого прибутку) і зовнішнє (за рахунок кредитів, позик і емісії акцій) фінансування тісно взаємо­зв’язані. Однак це не взаємозамінюваність джерел коштів. Так, зовнішнє боргове фінансування не повинне підміняти залучення й використання власних коштів.

Тільки достатній обсяг власного капіталу (понад 50 %) може забезпечити розвиток підприємства, зміцнити його фінансову незалежність і посилити довіру до нього акціонерів, кредиторів, постачальників та інших партнерів. У критичній ситуації тільки власні кошти здатні забезпечити повернення кредитів. Однак на окремих етапах життєвого циклу підприємства виникає потреба зовнішнього запозичення (наприклад, у банків). Заборгованість пом’якшує можливий конфлікт між керівництвом акціонерної компанії і її власниками, знижує акціонерний ризик.

З іншого боку, заборгованість загострює конфлікт між власниками й кредиторами.

Перша причина полягає в дивідендній політиці. Збільшення суми дивідендних виплат зниження чистого прибутку призводить до відносного зниження власного капіталу порівняно з позичковим у його загальному обсязі. Зниження абсолютного й відносного розмірів власного капіталу потребує від корпорації нових запозичень у банків та інших кредиторів і зростання витрат з обслуговування боргу. У банків відбувається своєрідне знецінення позичок, оскільки раніше надані кредити, як правило, пролонгуються.

Друга причина пов’язана з тим, що за високого рівня коефіцієнта заборгованості (понад 1) у підприємства зростає потенційний ризик банкрутства. У такій ситуації власники схильні до ризику, вибирають найдохідніші, але ризиковані інвестиції, що не влаштовує кредиторів. Якщо менеджери компанії відмовляються від ризикованих проектів, то це відповідає інтересам кредиторів, але не власників (акціонерів).

Третя причина: якщо під час випуску корпоративних облігацій нові позичкові кошти залучаються на більш вигідних для інвесторів умовах, ніж попередня емісія, то раніше випущені облігації можуть впасти в ціні.

За ринкової економіки існує механізм нівелювання даних протиріч. Широко відомий спосіб — випуск таких фінансових інструментів, які дають змогу власникам корпоративних облігацій стати акціонерами корпорації (облігації, конвертовані в акції, облігації з підписними купонами).

Нарешті, підприємство може проводити політику постійного поновлення позичкових коштів, що залучаються на короткий термін для довгострокового фінансування високоефективних заходів. Тоді під час кожного чергового погашення короткострокових кредитів (разом із процентами) кредитори переконуються в надійності керівництва позичальника.

Нестабільна обстановка на ринку цінних паперів може обмежувати можливості підприємств у використанні пайового й боргового фінансування (за допомогою

Похожие работы