Читать статья по менеджменту: "Проблема лідерства на судні в науковій теорії та практиці" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

наслідків" [18, с.5]. Саме з метою забезпечення більш досконалої підготовки фахівців морського та річкового транспорту рівня управління, у морських навчальних закладах був введений обов’язковий навчальний курс "Менеджмент морських ресурсів", зміст якого спрямовується на розвиток у майбутніх судноводіїв лідерських якостей, що відповідають сучасним міжнародним морським стандартам та розроблений у відповідності з Манільськими поправками до Міжнародної Конвенції з підготовки моряків і несення вахти 1978/95 рр.

В наукової літературі термін "лідерство" (від англ. "to lead" - вести; "a leader" - той, хто веде) має широке тлумачення, зокрема: домінування однієї людини над іншими в групі [26; 5]; процес реалізації влади однієї людини над іншими через її вплив на інших в групі [27]; засіб впливу особистості, що має авторитет, на інших [5]; механізм об’єднання групи людей для досягнення визначеної спільної мети, який реалізується однієї особою, або групою осіб завдяки самостійному прийняттю рішень [4]; процес впливу на людей у групі з метою досягнення спільної мети [8]; спроможність певної людини організувати інших в групі та спрямувати їх на виконання визначеного завдання [22]; якості, здібності людини, що є спроможною повести за собою інших [7].

Англосаксонці використовували термін "leaden" для позначення курсу судна в морі. Таким чином, лідерами називали людей (або судна), що показували шлях.

С. Калашнікова в монографії "Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства" [11] з посилкою на Р. Стогділла, визначає значущими наступні характерні ознаки лідерства: "Лідерство - центр групових інтересів. Лідер - духовний центр групи, який визначає структуру, атмосферу, ідеологію та групові інтереси"; "Лідерство - мистецтво досягати згоди (консенсуальне лідерство"; "Лідерство - дія і поведінка"; "Лідерство - інструмент досягнення цілі та бажаного результату"; "Лідерство - це взаємодія"; "Лідерство - вплив" [11, с.45-46].

Аналіз наукової літератури з проблеми лідерства та лідерських якостей переконує в тому, що питання лідерства тривалий час розглядалися в межах теорій менеджменту. Але між менеджментом та лідерством вчені визначають принципову відмінність - ці явища проявляються в різних управлінських структурах: формальна структура управління передбачає механізм управління, а неформальна - лідерство. Проблема лідерства розкривається зарубіжними вченими, які визначають суть самого поняття "лідерства" та конкретні психологічні якості, що притаманні людині - лідеру. Серед авторів наукових робіт по проблемі лідерства відомі І. Адізес, Дж. Максвелл, Д. Гоулман, Кете де М. Врис, Джеффри А. Креймс та інші. Так, І. Адізес, розглядаючи цю проблему з точки зору продуктивного менеджменту, вважав, що сучасний ефективний менеджер обов’язково має бути лідером [2]. При тому автор виходив з того, що ідеального лідера існувати не може, але існує явище "ідеальне лідерство" як результативний наслідок роботи ефективної команди як носіїв різних стилів менеджменту Згідно з концепцією емоційного інтелекту Д. Гоулмана [9], саме емоційний інтелект виступає передумовою ефективності лідерства, оскільки дозволяє його носію отримувати додаткову інформацію та використовувати її в цілях управління.

Вченими визнається два види лідерства - інституційне (тобто



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы