- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
витрачається організмом для забезпечення життєдіяльності. Життєдіяльність, у свою чергу, включає в себе декілька видів енергетичних витрат:
найбільш енергоємна витрата - витрати на м’язову діяльність. В залежності від фізичного навантаження, витрати енергії можуть мати вельми великий розкид. Так, лежачи людина витрачає 65 Ккал/год, бігаючи підтюпцем - від 360 до 480 Ккал/год, а при важкій роботі чи інтенсивних заняттях із обтяженнями - більше 600 Ккал/год;
витрати на основний обмін енергії, необхідний для підтримування життєво важливих біологічних процесів. Ці витрати включають в себе енергію на підтримування постійної температури тіла в 36,6 градусів, на різноманітні хімічні й біологічні взаємодії всередині організму, на підтримування м’язового тонусу, на контроль і регулювання роботі внутрішніх органів і систем;
витрати енергії на перетравлювання їжі, пов’язаний із необхідністю обробки їжі ферментами, розщеплення їжі, просування її по травному тракту і вилучення з неї необхідних поживних речовин. Сюди ж входять витрати на вилучення енергії з вуглеводів, білків та жирів;
витрати енергії на розумову діяльність, хоча і є вельми незначним у порівнянні з іншими складовими, все ж може відчутно зростати при напруженій розумовій роботі. Деякі дослідники вважають, що високі витрати енергії при вирішенні інтелектуальних задач більше пов’язані зі станом стресу, в який впадає весь організм.
Якщо в організм із їжею надходить більше енергії, ніж витрачається, відбувається акумулювання енергії у вигляді жирових відкладень. Якщо витрати енергії перевищують надходження, то організм розтрачує відкладені запаси. Спочатку витрачаються легко розщеплювані вуглеводи з енергетичною цінністю 4 Ккал/грам, потім - складно розщеплювані жири з енергоємністю приблизно 9 Ккал/грам і лише в останню чергу відбувається дуже важке і складне розщеплення білків з енергетичною цінністю близько 4 Ккал/грам.
В залежності від виду спорту, середньодобові енерговитрати можуть варіюватися в широких межах. Так, для гімнастів, більшості легкоатлетів, важкоатлетів і спортсменів видів спорту, пов’язаних із короткочасними, але високими фізичними навантаженнями, енерговитрати складають від 3500 до 4500 Ккал/добу. Для боксерів, борців, спортсменів ігрових видів спорту енерговитрати знаходяться в межах 4500-5500 Ккал/добу, а для альпіністів, велогонщиків, веслярів і марафонців аналогічні показники можуть перевищувати 5500-6500 Ккал/добу.
Слід також врахувати, що чим більша вага атлета, тим вищі його енерговитрати при виконанні аналогічної роботи. Додаткові витрати енергії пов’язані з переміщенням більш важкого власного тіла, а також зі збільшенням витрат енергії всіх видів.
Особливо важливим є надходження в організм необхідних поживних речовин таких, як білки, жири, вуглеводи, харчові волокна, вітаміни, мінеральні речовини, біологічно активні речовина і вода.
атлетизм вітамін режим харчування
1.2 Білки в організмі людині
Білки займають найважливіше місце в організмі. В клітині міститься близько 45% білка в перерахунку на суху масу. В живому ж організмі на частку білків приходиться близько 17% загальної маси. Всі ферменти людини, а їх більше тисячі, складаються з білків. Білки-ферменти в мільйони разів прискорюють біохімічні
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы