Читать реферат по предпринимательству: "Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної полiтики" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

ферм. Так, рiзниця мiж значенням чистого доходу для 80-го перцентиля та медiанним чистим доходом у 1999 роцi становила 220 тис. дол., що вдвiчi перевищувало рiзницю мiж медiанним чистим доходом та чистим доходом для 20 перцентиля — 97 тис. дол.) Якби розподiл чистого доходу було рiвномiрним, цi рiзницi були б однаковими. У 1998 роцi чистий дохід упав до 43,4 млрд дол. (з 48,6 млрд дол. у 1997 роцi). Це скорочення з рекордного рiвня на 5,2 млрд дол., проте, по-рiзному розподiлилося серед усiх ферм: найгiрше воно позначилося на фермах з обмеженими ресурсами та на фермерах-пенсiонерах. Також вiдзначається помiрне зростання доходу на верхнiй межi розподiлу для ферм, у яких бiльша частка доходу надходила не вiд сiльськогосподарської дiяльностi, що узгоджувалося з аналогiчним скороченням на нижнiй межi розподiлу. Для групи великих i великотоварних ферм чистий дохід зростав за нижньою межею розподiлу (мiж 1997 i 1999 рр.). Цей результат є доволi несподiваним, враховуючи 11-вiдсотковий спад у сукупному чистому доходi за цей перiод. Сукупний дохід не враховує дохід, одержаний поза межами сiльського господарства... Низькi цiни на сiльськогосподарську продукцiю означають зменшення сукупного доходу фермерiв, а отже, — зниження рiвня життя їхнiх родин. У бiльшостi фермерських господарств (62%) основне заняття фермера виходить за рамки суто сiльськогосподарського виробництва. Багато з цих ферм, власники яких зайнятi неповний час, зазвичай є збитковими або приносять невеликий прибуток, який є лише малою часткою сукупного доходу сiм’ї. У фермерських господарствах, якi складаються з фермера та його дружини, у 40% випадкiв обидва з них працюють також поза фермою. Тiльки у 21% випадкiв нi власник ферми, нi його дружина не працюють поза межами ферми. Така професiйна диверсифiкацiя захищає сiмейнi господарства вiд фiнансової нестабiльностi, пов’язаної з сiльським господарством. Витрати фермерських сiмей на їжу, одяг, лікування та iншi витрати на життя мають тенденцiю залишатися порівняно сталими протягом рокiв, а їхнi змiни пов’язанi з уявленням сiм’ї стосовно довготермiнових перспектив. Бiльшiсть фермерських сiмей можуть пристосуватися до зменшення доходiв, використовуючи заощадження або продаючи майно. Не встановлено якоїсь безпосередньої залежностi мiж загальним економiчним станом фермерiв i часткою фермерських сiмей, у яких витрати на життя перевищують їхнiй дохід. У 1996 роцi, який, зазвичай, розглядають як добрий для сiльського господарства, виходячи iз чистого доходу сектора, 29% фермерських сiмей не мали достатнього доходу для покриття витрат на життя. У 1999 роцi, коли чистий дохід скоротився, цей показник знизився до 19% завдяки зростанню доходiв вiд дiяльностi поза фермеруванням (у середньому 16 тис. дол.), яке бiльш нiж компенсувало середнє зменшення доходiв сiмей вiд фермерування. Стан економiки сiльського господарства, безумовно, має вiдносно бiльший вплив на сiм’ї, де основною дiяльнiстю є сiльське господарство. Для таких сiмей бiльша залежнiсть вiд доходу ферми в середньому призводить до менших витрат порiвняно з фермами, де основна дiяльнiсть не пов’язана з сiльським господарством. Це явище iлюструється суттєвою рiзницею в середньому доходi сiмей. У 1999 роцi середнiй чистий дохід фермерiв, якi основний дохід отримали вiд сiльського господарства, становив 55 тис. дол. порiвняно з 70 тис. дол. доходу фермерiв, якi основну частку