Читать реферат по предпринимательству: "Доходи сiльськогосподарського сектора як оцiнка ефективностi аграрної полiтики" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

наприкiнцi 1999 року. Для тих, хто позичав, частка доходу має вiдкладатися для сплати основного боргу та вiдсоткiв. Неочiкуване скорочення доходу може зменшити спроможнiсть ферми обслуговувати борг, внаслiдок чого виникають простроченi позики. Iсторичнi тенденцiї в частцi прострочених сiльськогосподарських позик (сплата пiсля 30 та бiльше дiб) для комерцiйних банкiв показує, що проблема сплати позик була найгострiшою в 1987 роцi — 11% вiд загального обсягу позик. Частка прострочених позик зменшилася протягом 1990-х рокiв i залишалася на рiвнi приблизно в 3% загального обсягу позик протягом кiлькох останнiх рокiв. Тiльки в 1996 i 1999 роках частка прострочених позик комерцiйних банкiв зростала. Щорiчнi змiни в чистому доходi ферм не можуть показати таких помiрних зростань прострочених позик. Мiж 1995 i 1996 роками чистий дохід фермерiв зрiс на 49% i впав менше нiж на 3% мiж 1998 i 1999 роками. Найбiльше рiчне скорочення чистого доходу ферм пiсля 1987 року спостерiгалося мiж 1994 i 1995 роками (-24%), коли прострочена заборгованiсть ферм зменшилася з 2,8% до 2,7% фермерських кредитiв комерцiйних банкiв. Данi комерцiйних банкiв по кредитах нефермерським видам дiяльностi для комерцiйних та промислових цiлей вказують на те, що, за винятком початку 1990-х рокiв, частка прострочених позик для фермерiв була вищою, нiж для iнших видiв дiяльностi. ...не є показником числа банкрутств фермерiв... Як i в iнших видах конкурентної дiяльностi, кожного року з рiзних причин припиняє свою дiяльнiсть низка ферм. Часто фермер виходить iз бiзнесу добровiльно. Згiдно з даними Асоцiацiї американських банкiрiв (ААБ), протягом 1985—1999 рокiв пiк виходу фермерiв з бiзнесу припав на 1986 рiк — 6,2%. Протягом 1990-х рокiв цей показник був у межах 2—3%. У 80% випадкiв вихiд iз бiзнесу був пов’язаний зi старiнням фермерiв i добровiльною лiквiдацiєю ферм, але решту випадкiв було пов’язано з банкрутством. Хоча рiвень банкрутств фермерiв був порівняно сталим протягом 1990-х рокiв, коливання рiчного сукупного доходу фермерiв були великими. Найбiльшi зростання чистого доходу фермерiв вiдбулися мiж 1995 i 1996 та мiж 1991 i 1992 роками. За таких суттєвих зростань сукупного доходу число банкрутств фермерiв мало б зменшуватися. Проте мiж 1995 i 1996 кiлькiсть їх зросла, а мiж 1991 i 1992 роками — не змiнювалася. Найбiльше зменшення чистого доходу фермерiв вiдбулося мiж 1994 i 1995 (24%) та 1990 i 1991 (13%) роками. Частка збанкрутiлих фермерiв також зростала в цей перiод, але дуже незначно — 0,2%. Банкрутства являють собою накопичений ефект багаторiчного поганого господарювання, i вони можуть траплятися через кiлька рокiв пiсля початкового низького доходу. Чи фермери банкрутують частiше за iнших бiзнесменiв? Управлiння справами малого бiзнесу пiдсумувало данi Управлiння судами США стосовно кiлькостi банкрутств i добровiльного припинення дiяльностi. Частка припинення бiзнесу в несiльськогосподарському секторi коливалася мiж 13—16% — у 4 рази бiльше, нiж у фермерiв. Частково рiзниця в рiвнi виходу з бiзнесу пояснюється бiльшими початковими витратами на фермерування i бiльшим рiвнем ризикового капiталу. Витрати на припинення дiяльностi для багатьох видiв нефермерської дiяльностi є набагато меншими. Рiшення про добровiльне припинення дiяльностi (на якi припадає найбiльша частка як серед фермерiв, так i бiзнесменiв в iнших галузях) прийняти набагато легше, якщо iнвестований у дiяльнiсть капiтал є невеликим або лiквiдним. Якщо ж майно