Читать курсовая по английскому: "Топоніми в англійській та українській мовах" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, що налічує 23 джерела. Загальний обсяг роботи становить 31 сторінку.

В першому розділі розглядаються загальні поняття про топоніми, місце топоніміки в лексиці та підходи до класифікації топонімічної лексики.

В другому розділі розглядаються структура та етимологія англійських топонімів, на прикладі топонімії Англії, та українських топонімів.

У висновках наводяться узагальнені результати дослідження топоніміки та топонімів, підходи до їх класифікації, а також дослідження англійських та українських топонімів, їх структури, етимології та історичного походження.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ТОПОНІМИ .1 Загальне поняття про топоніми Топо́нім (від грец. τόπος - місце і грец. όνομα - назва) - власна назва місцевості, регіону, населеного пункту, об'єкту рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто географічна назва [Воробьева И. А., 1973; 13]. Топоніми, тобто назви місць, часто даються автохтонним населенням певної території, для якої кожний з топонімів має смислове значення. Це дозволяє встановити, наприклад, що на певній території колись проживав народ, що відрізняється від того, який живе там на теперішній час. Таким чином, топоніми часто описують територію з точки зору тих народів, які колись населяли ту чи іншу місцевість.

“Топоніми - це вираз світовідчуття людей, культури, побуту, звичаїв, повсякденного їх оточення, психологічного стану і спілкування” [Рылюк Г.Я., 1999; 7-8]. Топоніми є продуктами соціального пізнання. Вони виникають у процесі освоєння об’єктивних явищ в географічному середовищі і етномовному складі населення. Оскільки географічні назви мають лінгвістичну природу, топоніміка є розділом мовознавства і має тісні зв'язки з: ономастикою - наукою про виникнення та поширення власних назв; історичною лінгвістикою; етимологією - наукою, що займається вивчення походження слів; семантикою; морфологією; фонетикою та діалектологією.

Вивченням топонімів займається наука топоніміка.

Топоніміка - наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання і вимову. За Е. М. Мурзаєвим, “...топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка розташована на стику трьох наук і використовує дані з трьох областей знань цих наук: географії, історії та лінгвістики” [Мурзаев Е. М., 1974; 25].

Топоніміка є складовою частиною ономастики - розділу мовознавства, що вивчає місцеві назви [Янко М.Т., 1998; 3]. Термін "топоніміка” з’явився у вітчизняній літературі в 1920-і рр., пізніше її конкуруючим терміном, на думку Н.В. Подольської, стала топономастика, створюючи непотрібну дублетність [Подольская Н.В.; 1970, 46-53]. У роботі "Словник російської ономастичної термінології” дано поняття: “...ономастика (топономастика) - розділ мовознавства, будь-які власні імена” [Подольская Н.В.; 1978, 97].

Топонімія являє собою сукупність географічних назв, які формувалися протягом певного історичного часу. У мовознавстві географічні назви нерідко служать єдиним

Похожие работы