Читать контрольная по истории: "Вивчення епіграфічних колекцій у музеях" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Усі давні написи за змістом вчені поділили па дні групи: офіційні (закони, договори, угоди, розпорядження) та приватні (заповіти, відпускні рабам, епітафії).

Сучасні археологічні дослідження та знахідки періоду Київської Русі свідчать про існування у наших предків декількох графічних систем. Так, у Києві було знайдено ливарну кам'яну форму з написом імені власника. Відомі також написи на пряслицях X ст., на гральних кістках, на господарському посуді – корчагах та амфорах, котрі використовувалися для перевезення збіжжя, вина тощо. Цим періодом датується напис на амфорі, знайденій на Гніздівському могильнику поблизу Смоленська. У Новгороді під час археологічних розкопок знайдені написи, вирізьблені на дерев'яних циліндрах, що використовувались у давнину як пломби, що ними запечатували мішки з продуктами, хутровиною тощо, зібраними як податки.

Після проведення князем Володимиром релігійної реформи (988) розбудовувалися церкви та монастирі, працювали школи, переписувалися та перекладалися книжки тощо. Почалося карбування золотої та срібної монети з легендами (написами на них), що є цінним епіграфічним джерелом. Відомі монета-златник та монета-срібляник Володимира Святославовича (кінець X ст.) з написом Імені правителя. На злачниках з одного боку зображувалися князь з хрестом у руці, його князівський родовий знак – тризуб та напис кирилицею: «Владимир на столе». Зі зворотного боку – Христос з Євангелієм і напис: «Ісус Христос». Князь Ярослав (син Володимира) у період свого перебування в Новгороді як представник київського князя також карбував власну монету. На ній із лицьового боку було зображено Св. Георгія – покровителя князя, а зі зворотного – родовий знак тризуб і напис: «Ярославлє срєбро».

Мабуть, найціннішим епіграфічним матеріалом є написи-графіті на стінах давніх архітектурних пам'яток. Лідерство у їх дослідженні належить С. Висоцькому, який вивчав графіті церкви Михаїла Видубицького монастиря, печер та руїн Успенського собору, церкви Спаса на Берестові, Кирилівської церкви та ін. За тематичним спрямуванням ці написи систематизуються на історичні записи, поминальні, побутового характеру, звернення до Бога, окремі імена тощо.

Найбільший інтерес викликають графіті у Софійському соборі. У 1969 р. Висоцьким в апсиді Михайлівської нави було відкрито греко-слов'янську абетку, що складалася з 27 літер. У ній були зазначені літери Б, Ж, III, Щ для передання слів слов'янською мовою. Крім абетки, Висоцький описав сотні графіті, які у той чи інших спосіб уточнювали події «Повісті минулих літ», додали деталей до побутової та політичної історії Київської Русі. Це, зокрема, повідомлення про смерть Ярослава Мудрого 20 лютого 1054 р., напис про «раку» (саркофаг) князя Андрія (Всеволода) Ярославича, виявлений у центральній собору, та ін.

Найбільшим за обсягом тексту (14 рядків) є напис великими літерами, виявлений у південній галереї Софійського собору на фресці із зображенням Св. Онуфрія. Це юридичний документ, в якому зафіксовано акт купівлі «Боянової землі» княгинею Всеволодовою у присутності свідків.

Окремий масив епіграфічних пам'яток становлять берестяні грамоти

Похожие работы