Читать диплом по лингвистике, филологии, языкознанию: "Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції" Страница 5

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

собою поєднання підмета й присудка і виконують у двоскладному реченні роль синтаксичного центра , навколо якого об’єднуються всі інші слова , наприклад : директор вирішив , місце звільнилося , буря повалила , квіти зав ’ яли , душа завмерла , руки опустились .

Предикативні підрядні словосполучення бувають :

    самодостатні – можуть бути реченням без залежних слів , наприклад : сонце зійшло , починається літо , день короткий , поїзд прибуває ; недостатні – не можуть бути повним реченням без залежних слів , наприклад : комісія розглянула , держава забезпечує , кандидат може балотуватися [ 60 ; 466 ] .

У більшості мовознавчих праць предикативні словосполучення не виділяються і не розглядаються як окреме синтаксичне утворення на тій підставі , що вони , мовляв , можуть бути реченням . Але , по – перше , не всі поєднання підмета з присудком є самодостатніми . Наприклад , такі предикативні словосполучення , як сонце нагріло , вітер зриває , автор передав , щоб стати реченням , повинні мати при собі щонайменше один або більше другорядних членів : Сонце нагріло землю . Вітер зриває листя з дерев . Автор передав у видавництво свою нову повість . По – друге , якщо , скажімо , вислів Я йду і може бути реченням , то не у всякій мовній ситуації . Наприклад , у відповіді на запитання Куди ти йдеш ? – це ще тільки словосполучення , будівельний матеріал для речення , але не речення . І по – третє , предикативні словосполучення будуються за тими ж правилами , що й будь – яке інше словосполучення . Наприклад , немислимі сполучення підмета з присудком на зразок вогонь мжичив , дерево бігає , вогонь згасло , дерево ростуть ; можливі тільки такі вогонь згасав, дерево росте .

Предикативне словосполучення , якщо воно перестає бути синтаксичним центром речення , легко переходить у непредикативне , наприклад : птахи відлітають – відліт птахів , верби схилились – схилені верби , камінь лежить – лежачий камінь , видніється ліс – видно ліс , ранок тихий – тихий ранок .

Предикативні словосполучення можуть ( щоправда , рідко ) лексикалізуватися , наприклад : кури не клюють , кіт наплакав , клепки розсохлись , жижки дрижать , серце крається , голова набита клоччям , молоко на губах не обсохло . Непредикативні підрядні словосполучення в реченні входять або тільки до групи підмета , або тільки до групи присудка , або до групи якогось другорядного члена , наприклад : українська держава , забезпечує захист ,захист власності .

За тим , якою частиною мови виражено головне слово , непредикативні підрядні словосполучення бувають :

    іменникові : робочий день , долина річки , батько з сином , уміння працювати , їзда верхи , море проблем ; із числівниками – лише в непрямих відмінках , крім знахідного : п’ятьом студентам , двох будинків ; прикметникові : знайомий мені , міцніший за сталь , розгублений від хвилювання , відвертий до нахабності , дуже високий , білий весь , гарний такий , готовий допомогти ; числівникові – тільки у називному та знахідному відмінках : три яблука , сто днів ; але з числівниками тисяча , мільйон , мільярд та дробовими числівниками – у будь – якому відмінку : тисяча гривень , тисячі гривень , тисячею гривень ; одна десята відсотка , однієї десятої відсотка ; займенникові :


Интересная статья: Основы написания курсовой работы