Читать диплом по лингвистике, филологии, языкознанию: "Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

На значення словосполучення іноді може впливати порядок розташування його складових частин : п’ять тижнів і тижнів п’ять ( вказує на приблизність ) , холодний вітер ( залежне слово – означення ) і вітер холодний ( залежне слово – присудок ) .

У словосполученні сигніфікати ( уявлення ) , які супроводять кожне окреме слово , у нашій уяві зливаються в один цільний образ , у якому від лексичного значення слів відсікається те , що , як підказує наш життєвий досвід , є несумісним , непоєднуваним . Отже , сполучуваність слів і їхніх значень зумовлюється сполучуваністю реальних чи уявних явищ .Тому можливі словосполучення зачиняти двері , заплющувати очі , але не можливі зачиняти очі , заплющувати двері тощо .

Можливість поєднання слів у словосполучення залежить від того , суміщаються чи не суміщаються між собою названі ними явища . Наприклад , слово мокрий не поєднується зі словами сонце , вогонь , полум’я як несумісне з ним поняття , але поєднується зі словами рушник , рядно , одяг тощо .

Якщо в словосполучення об’єднуються одне з далеким лексичним значенням , може виникнути метафора ( вислів із переносним значенням ) , наприклад : крилата думка , свічки каштанів , ключі від щастя , сонце сміється .

Словосполучення бувають лексичні ( стійкі ) і синтаксичні ( вільні ) .

Лексичні словосполучення ( фразеологізми і фразеологічні вирази ) існують у мові у готовому вигляді і завжди називають одне поняття : на носі зарубати ( запам’ятати ) , з доброго дива ( безперечно ) , і вдень і вночі ( постійно ) , центральна нервова система ( термін з біології ) , Чорне море , Кривий Ріг ( географічні назви ) .Лексичне словосполучення в синтаксисі сприймається як одна синтаксична словоформа і виступає одним членом речення .

Синтаксичні словосполучення утворюються в процесі мовлення , тобто під час творення речень , і кожне слово в них зберігає конкретне лексичне значення , наприклад : обов’язкова умова , прийом відвідувачів , поговорити з директором , вулиці й площі .

Синтаксичні словосполучення , утворені з двох повнозначних слів, називаються простими , наприклад : міська вулиця , ряд тополь , розмова з товаришем , довга дорога , край неба . У процесі утворення речень прості словосполучення розширюються , ускладнюються за допомогою залежних слів . Синтаксичні словосполучення , утворені з трьох чи більше повнозначних слів , називаються складними , наприклад : широка міська вулиця , рівні ряди струнких тополь , сердечна розмова з давнім товаришем тощо . При сприйманні складні словосполучення розкладаються на прості .

У мовленні синтаксичні словосполучення являють собою проміжний етап між словом ( точніше – словоформою ) і реченням .

Слова в словосполучення об’єднуються або як рівноправні , або як нерівноправні . Відповідно до цього словосполучення бувають сурядні і підрядні . Сурядне словосполучення – це смислове і граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних .

Наприклад , поєднання слів вогонь і вода є сурядним словосполученням , оскільки :

вони поєднуються за змістом ( називають явища природи ) ; між ними існує граматичний зв’язок , який виражається

Похожие работы