Читать диплом по лингвистике, филологии, языкознанию: "Cловосполучення – його будова , способи підрядного зв’язку , семантико – синтаксичні відношення між компонентами, функції" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

У сурядному словосполученні , як правило , іменники стоять в одному відмінку ( розум і серце , розумом і серцем ) , дієслова – в одній особі і числі ( дивитеся і не бачите , реве та стогне ) , прикметники – в одному роді , числі й відмінку ( чесної і справедливої ) . Такий граматичний зв’язок називається координацією [60; 464 ] .

Проте й тут , як у багатьох мовних явищах , трапляються винятки , коли обставини , узгоджені й неузгоджені означення , що входять до одного сурядного словосполучення , виражаються різнотипними словоформами , наприклад : на полі і в саду ; під землею і на землі ; блідий , із запалими щоками . Але в сурядному словосполученні ці словоформи виконують однакові функції і відповідають на те саме питання , тобто прирівнюються між собою .

Слова в сурядному словосполученні повинні бути одного плану за значенням і певними граматичними ознаками : права й свободи , у навчанні й праці , думаємо й вирішуємо , економічний і соціальний . Іноді це можуть бути антоніми : світло й темрява , радість і сум , великі й малі , вранці й увечері .

Не можна поєднувати між собою різнопланових за значенням і граматичними ознаками слів . Отже , вислови на зразок дерева й сосни ( сосни теж дерева ) , письменники й поети ( поети теж письменники ) , економічний і розвинений , читати й малювати побудовані неправильно .

Між словами у сурядному словосполученні бувають такі види сурядного зв’язку :

єднальний ; протиставний ; розділовий .

Сурядні словосполучення бувають відкриті і закриті . Відкриті сурядні словосполучення можна продовжувати , наприклад : крик , галас , метушня ; і прибирали , і чистили , і чепурили ; сині , зелені , рожеві , червоні , блакитні .

Закриті сурядні словосполучення продовження не передбачають , наприклад : любов і ненависть ; батько й мати ; земля і люди ; молоді й старі ; і радість , і сльози ;не тільки перемоги , але й поразки ; не лише на словах , а й на ділі ; світить , та не гріє .

Сурядні словосполучення в мові сприймаються як синтаксична цілість : вони спільно підпорядковують собі залежне слово ( доброта і мудрість прикрашають , Маріїні батько і мати ) і так само спільно підпорядковуються головному слову ( міста Київ і Львів , відпустка на липень і серпень ) .

Сурядне словосполучення може лексикалізуватися , тобто перетворюватися на фразеологізм , наприклад : і вдень і вночі , і сміх і гріх , ні живий ні мертвий , ні слуху ні духу , ні кує ні меле , дешево й сердито , рано чи пізно , була не була , між життям і смертю , не на життя , а на смерть . Слова в підрядному словосполученні об’єднуються між собою як граматично нерівноправні : одне – головне , друге – залежне .

Від головного слова ставиться питання , а залежне відповідає на поставлене питання , наприклад : холодна зима ( зима – яка ? – холодна ) , розмова про наболіле ( розмова – про що ? – про наболіле ) , приїхали вчора ( приїхали – коли ? – вчора ) .

За роллю в реченні підрядні словосполучення поділяються на предикативні і непредикативні . Предикативні підрядні словосполучення являють

Похожие работы