Читать статья по английскому: "Семантико-функціональні особливості демінутивізованих іменників української та латинської мов" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

І. Групи іменників, які мають значення об’єктивної зменшеності (утворюються від основ конкретної семантики): а) іменники на позначення невеликих ділянок землі (е^. лісок, острівець), особливостей рельєфу (е^. ямка, рівчачок), водоймищ (е^. болітце, річечка); б) назви рослин (е^. деревце, квіточка) та їх частин (е^. листочок, корінець); в) назви невеликих за розміром споруд (е^. будиночок, ресторанчик) та їх частин (е^. балкончик, поріжок), населених пунктів (е^. містечко, сільце) та їх частин (е^. вуличка, майданчик); г) назви знарядь праці (е^. сапка, молоточок), хатнього начиння (е^. каструлька, мисочка), предметів побуту (е^. рушничок, подушечка) та інтер’єру (е^. стільчик, шафка); ґ) назви дітей (е^. дівчинка, пастушок), назви недорослих істот (е^. кошеня, кроленя) та невеликих за розміром тварин (е^. черепашка, жабка), комах (е^. мушка, хробачок), птахів (е^. папужка, горобчик); д) назви дитячого або невеликого за розміром одягу, взуття чи аксесуарів (е^., сорочечка, черевички); е) назви невеликих за розміром частин тіла дітей або дорослих (е^. пальчик, ніжка), утворень на поверхні шкіри (е^. прищик, борідка); є) назви невеликої кількості, об’єму чогось (е^. ковточок, грудочка); ж) назви, що позначають невелику сукупність певних об’єктів (е^. групка, в’язочка); з) назви невеликих природних об’єктів або явищ, що характеризуються слабкою силою прояву (е^. хмаринка, морозець); и) назви невеликих за розміром жанрових творів художньої літератури (е^. казочка, оповіданнячко), канцелярських виробів (е^. папочка, книжечка); і) назви невеликих за розміром транспортних засобів (е^. човник, літачок); ї) назви кулінарних виробів та харчових продуктів (е^. булочка, цибулинка).

Групи іменників із оцінно-емоційним і/або експресивним значенням. Перш за все слід зауважити, що більшість іменників зі значенням об’єктивної зменшеності у відповідному контексті також можуть супроводжуватися оцінно-емоцій-ним значенням. Так, С. С. Плямовата пише, що демінутивні суфікси іменників, пов’язані з поняттям

про розмір, можуть іноді втрачати саме той відтінок значення, який властивий їм поза контекстом, і отримувати залежно від останнього найрізноманітніші відтінки [2, с. 37]. Наприклад: ...чому так не можна жити завжди..., адже ж якщо можна і місяць, і два, і то не жменьці мам-Терез, а мільйонам звичайних, у міру затурканих людей, значить, у принципі - можна? [7, с. 104]).

В мовах світу негативна оцінка часто виражається за допомогою аугментативних утворень, а позитивна - демінутивів [3, с. 101]. Такий розподіл можна пояснити тим, що нерідко маленькі за розміром/віком істоти та об’єкти викликають у свідомості людини враження про свою безпечність, беззахисність тощо [4, с. 145]. Проте іноді демінутиви виражають негативну оцінку, що, ймовірно, пов’язується з іншим аспектом поняття малості - недосконалістю, маловартісністю тощо. Тому вважаємо за доцільне виділити окремо у кожній із досліджуваних мов групи демінутивів з позитивним значенням та негативним.. Групи іменників із позитивним оцінно-емоційним і/або експресивним значенням (утворюються від основ конкретної або абстрактної семантики): а) назви їжі (е^. сметанка, кулешик) та напоїв (е^. молочко, горілочка); б) назви сипких речовин та об’єктів, що не піддаються лічбі (е^. вугіллячко, листячко); в) іменники на позначення

Похожие работы