зобов’язання здійснити частину поставок і робіт як самостійно, так і за окремими прямими договорами.
В окремих випадках за тривалих термінів будівництва, крім генерального договору, можуть укладатися річні договори, де деталізуються й уточнюються обов’язки сторін. Вони можуть укладатися в межах генеральних, якщо строки будівництва (проектування) перевищують два роки.
Різновидом генерального договору є договір «під ключ», відповідно до якого підрядчик бере на себе зобов’язання виконати комплекс робіт і поставок, відповідає за спорудження об’єкта й замінює замовника відносно інших учасників інвестиційного проекту. При цьому частина робіт й поставок може залишатися за замовником, але відповідальність за здачу «під ключ» несе підрядчик, який повинен здати об’єкт повністю підготовленим до експлуатації, відповідно до умов договору й гарантійних зобов’язань.
Генеральний договір «під ключ» може мати дві модифікації — «проектування — будівництво» і «проектування — управління».
В окремих випадках договір «під ключ» може містити умови, згідно з якими юридичні сторони укладають угоду про створення консорціуму. Відповідно до неї підрядчик зобов’язується перед інвестором не тільки здати об’єкт в експлуатацію, але й забезпечити випуск та реалізацію готової продукції. За створення консорціуму розрахунки між юридичними сторонами здійснюється не тільки за рахунок інвестицій за кошторисом вартості робіт, але й за рахунок грошових потоків, що надходять від реалізації готової продукції. Такі договори звичайно укладають інжинірингові фірми, які є авторами проектів.
Субпідрядні договори укладаються між генеральним підрядчиком (генпроектувальником) із субпідрядними фірмами на виконання окремих спеціалізованих робіт. Прямий договір укладається між замовником і заводом-виготовлювачем технологічного обладнання. У прямому договорі може бути передбачено шефмонтаж обладнання, якщо воно того потребує. Такі договори звичайно укладаються замовником (інвестором) у разі, коли він є автором (власником) технології виробництва, передбаченого в інвестиційному проекті. Окремо замовник укладає договір з банком, який фінансує будівництва та виконує розрахунки між суб’єктами інвестування.
Для генерального підрядчика, з погляду правової організації взаємовідносин учасників, різниці між прямим (окремим) й субпідрядним договором немає.
Взаємозв’язки суб’єктів інвестиційного процесу показано на рис. 2.1.
Така складна структура взаємодії суб’єктів інвестування не сприяє нормальному функціонуванню інвестиційного процесу. Ситуація, коли укладаються десятки договорів і їхні суб’єкти одночасно є і замовниками, і виконавцями робіт, значно ускладнює процедуру їх укладання, зумовлює залежність один від одного кошторисом, що обмежений інвестиційними ресурсами замовника, потребує багато часу на узгодження і, урешті-решт, значно подовжує інвестиційний цикл.
Рис. 2.1. Схема взаємодії суб’єктів інвестиційного процесу Так, скажімо, генеральний підрядчик або генеральний проектувальник, які узгоджують умови виконання робіт і кошторисні ціни із замовником, водночас самі стають замовниками стосовно субпідрядних фірм, які, у свою чергу, прагнуть одержати пільгові умови виробництва й
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы