відповідальність за введення об’єкта в дію, повністю підготовленого до експлуатації, та ще з відповідними гарантіями, безумовно, перебирає на себе підрядчик. У колишньому Радянському Союзі та останнім часом в Україні було відпрацьовано деякі нормативні акти, спрямовані на впровадження способу виконання робіт «під ключ», але цей метод дав деякі позитивні результати лише за спорудження невеликих об’єктів, переважно житла.
Інша прогресивна форма підрядного способу виконання будівельно-монтажних робіт — це створення великих підрядних угруповань — проектно-промислово-будівельних об’єднань. Такі об’єднання (комбінати) успішно працюють у Німеччині та багатьох інших західних країнах. Особливість цієї форми в тому, що велика будівельна фірма, яка взяла підряд на реалізацію інвестиційного проекту, виготовляє й узгоджує щодо цього проекту проектно-кошторисну документацію, виготовляє або постачає необхідні для нього матеріальні ресурси, а також виконує весь комплекс потрібних будівельно-монтажних робіт. Колись у системі Мінпромбуду СРСР спроба створення таких об’єднань виявилася марною через амбіції керівників окремих ланок виробництва, котрі мали увійти в ці об’єднання.
І, нарешті, третя форма — це створення інвестиційних консорціумів упровадження проектів, де учасники інвестиційного проекту на паритетних засадах беруть участь у фінансуванні, будівництві й експлуатації об’єкта, тобто стають власниками (у західних країнах ними найчастіше є інвестор (замовник), будівельна фірма й фінансуючий банк).
В останні роки, у зв’язку зі спадом виробництва в інвестиційній сфері, інвестори для реалізації своїх проектів дедалі частіше впроваджують господарчий спосіб виконання будівельно-монтажних робіт, який у свій час давав непогані результати, особливо, за реконструкції й технічного переоснащення діючих підприємств. Нині інвестор змушений самостійно виконувати будівельно-монтажні роботи через брак власних коштів та високі монопольні ціни, які встановлюють будівельні фірми на підрядному ринку. За господарського способу інвестиційні проекти реалізуються без залучення підрядчика, тобто функції інвестора, замовника й підрядчика виконуються однією юридичною особою — забудовником, який розпоряджається коштами, є оперативним керівником і виконавцем будівельно-монтажних робіт.
Звичайно в апараті забудовника створюються управління або відділ капітального будівництва та своя будівельна організація (ділянка), які забезпечують проект необхідною проектно-кошторисною документацією, матеріальними ресурсами та відповідними кадрами працівників. Оплата виконаних робіт проводиться з поточного або розрахункового рахунка забудовника.
За значних обсягів робіт до виконання складних, матеріаломістких видів будівельно-монтажних робіт залучається підрядна фірма, а нескладні, але трудомісткі роботи виконуються самостійно. Такий спосіб заведено називати змішаним.
Звичайно в договорах передбачаються умови припинення відносин між учасниками. Вони визначають обов’язки сторін щодо відшкодування збитків. Причинами розірвання договору можуть бути низька якість робіт, порушення строків будівництва підрядчиком чи неплатоспроможність замовника. 1 Управление инвестициями: В 2-х т. / В. М.
Похожие работы
Тема: 1. Малощетинкові: особливості будови основних органів тіла та фізіологічні особливості організму. Основні представники. 2. Кільчасті черви: особливост |
Предмет/Тип: Биология (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы