Читать реферат по экологии: "Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики

1. Вимоги до ГІС і зміст баз даних

2. Короткий огляд програмних засобів

3. Приклади реалізації ГІС

4. Наукова й учбова література, періодика і бібліографія, інформаційно-довідкові видання

1. Вимоги до ГІС і зміст баз даних

Основними вимогами до ГІС є повнота, охоплення всіх сторін інформаційного, програмного, технічного забезпечення, які зустрічаються в процесі експлуатації системи. Отже, структура баз даних і в територіальному і в змістовному планах повинна імітувати структуру еколого-географічних систем.

Система повинна бути комплексною. Основні переваги геоінформаційних технологій у порівнянні з традиційними методиками полягає у можливостях спільного аналізу великих груп параметрів у їх взаємозв’язку, що природно, дуже важливо для включення складних географічних явищ і процесів. Необхідна природна взаємна ув’язка блоків – ГІС повинна імітувати технологію досліджень. Система повинна бути відкритою, забезпечуючи легкість модифікації і експлуатації до нових умов для підтримки її на сучасному рівні.

Процес проектування ГІС – один із етапів створення будь-якої автоматизованої інформаційної системи – включає проектування, створення експериментального зразку і його реалізація.

Процес проектування ГІС складається із декількох етапів, на кожному з яких виконується аналіз вимог до інформаційного і програмного забезпечення проекту, виходячи із заданих замовником цільових настанов, можливостей і обмежень, а також його техніко-економічним обґрунтуванням, тобто оцінка рівня рентабельності проекту. Підсумковим документом, що завершує проектування, може служити аван-проект і технічне завдання на розроблення.

Проектування інформаційного забезпечення ГІС включає аналіз вимог до складу вихідного матеріалу БД ГІС виходячи зі сторони її потенційних користувачів. Такий аналіз будується на: 1) інвентаризації існуючих даних; 2) у порівнянні наявних даних з їх “ідеальними”; 3) визначення структури БД, або повного задоволення “ідеалу”, або є компромісом між наявністю і потребами.

Завдання інвентаризації поділяють на 3 етапи : 1) пошук, виявлення, опис і оцінка існуючих джерел даних (аналогового і цифрового типів) з оформленням у вигляді таблиць і тексту; 2) формалізований опис і зберігання цього ж матеріалу на машинних носіях з можливостями маніпулювання даними в межах стандартних СУБД; 3) створення бази метаданих для цифрових даних з їх додатковими характеристиками і її інкорпорацією в ГІС.

Звично, первинними джерелами є матеріали анкет, що розсилаються їх отримувачам. Враховуючи специфіку джерел, зміст анкет повинен диференціюватися за типами, включати загальну (інваріантну) частину опису і позиції (пункти анкет, опитувального аркуша), специфічні для кожного типу документа-джерела. Серед чотирьох їх типів виділяють наступні:

1) картографічні дані (карти, атласи, серії карт, карти-схеми, інші картографічні зображення);

2) аерокосмічні (дистанційні) дані (аеро- і космічні знімки);

3) статистичні дані (дані державної і відомчої статистики, матеріали перепису населення та ін.);

4) дані натурних режимних спостережень і їх просторово узагальнені середні

Похожие работы