Читать реферат по экологии: "Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Із врахуванням вищевказаного структура для взірця загальної (інваріантної) частини опису даних може виглядати так :

0.1 Номер по порядку (унікальний номер);

0.2 Ім’я (прийняте найменування або короткий зміст даних);

0.3 Ключові слова;

0.4 Тип джерела (код одного із типів джерел);

0.5 Тип даних (аналоговий/цифровий);

0.6 Обсяг (кількість фізичних елементів-аркушів карт, таблиць та ін. для цифрових даних – обсяг у байтах);

0.7 Отримувач даних (ім’я організації з її реквізитами);

0.8 Умови отримання даних (вільне, вартість у випадку продажі та ін.);

0.9 Територіальне охоплення (за допомогою одного із перелічених нижче способів місцезнаходження);

0.10 Час (дата знімання, перепису, рік складання карти та ін., періодичність знімання даних);

0.11 Зауваження (нерегламентовані за обсягом і змістом текстового застосування, що вміщує ті характеристики даних, які не можуть увійти в їх запропонований стандартизований опис);

0.12 Дата складання опису. Факультативні частини опису можуть вміщувати наступні позиції:

1. Картографічні джерела :

1.1. Тип :аналогові/цифрові;

1.2. Математична основа (проекція);

1.3. Масштаб (просторове вирішення для векторних цифрових карт у розмірах пікселя на місцевості);

1.4. Елементи змісту із зазначенням типу їх просторової локалізації (крапки, лінії, контури, рельєфи), файлова структура для цифрових карт;

1.5. Видавець;

1.6. Оформлення (одно/багатофарбове);

1.7. Тип (упорядкований оригінал, видавничий оригінал, тиражний відбиток);

1.8. Габарити;

1.9. Характер підкладки (папір, пластик, прозорий пластик);

1.10. Для цифрових карт:

1.10.1. Форма представлення (топологічне векторне представлення, растрове представлення і т.д.);

1.10.2. Загальний обсяг і обсяги окремо по елементах змісту (шарах);

1.10.3. Формат представлення;

1.10.4. Файлова організація/СУБД (для позиційної частини даних);

1.10.5. Тип носія інформації (МЛ, флоппі-диски і т.д.);

1.10.6. Можливості конвертування в стандартні формати включно : ARC, AYHRR, DEM, DIME,DLG, DTED, DWG, DXF, ELAS, EPSF, ERDAS, ETAK, GIRAS, HDGL, HRF, IGES, ISIF, LANDSAT, MOSS, NTF, PCX, PICT, SIF, SPOT, TIFF, TIGER;

1.10.7. Апаратне середовище використання.

2. Аерокосмічні джерела:

2.1. Тип знімання;

2.2. Зона спектру;

2.3. Масштаб (просторове вирішення);

2.4. Організація знімання;

2.5. Тип світлочутливого матеріалу (негатив/позитив);

2.6. Колір (чорно-білий, кольоровий, спектрозональний);

2.7. Тип підкладки (прозора/непрозора);

2.8. Габарити;

2.9. Для цифрових зображень :

2.9.1 Обсяг;

2.9.2 Носій;

2.9.3 Формат;

2.9.4 Можливість конвертування у формати ГІС і систем цифрової обробки зображень, включно ERDAS, LANSAT, SPOT і т.д.;

2.9.5 Апаратне середовище;

2.9.6 Файлова організація/СУБД;

3. Статистичні джерела:

3.1. Форми статзвітності;

3.2. Одиниці обліку (адміністративний район, населений пункт і т.д.);

3.3. Об’єкти обліку (бічна таблиці статобліку);

3.4. Основні елементи назви таблиці;

3.5. Загальна кількість елементів таблиці;

3.6. Виробник даних;

3.7. Для цифрових даних:

3.7.1 Обсяг;

3.7.2 Носій;

3.7.3 Формат;

3.7.4 Апаратне середовище;

3.7.5 Файлова організація/СУБД;

4. Дані режимних спостережень і систем природного випробування :

4.1. Тип

Похожие работы