Читать реферат по экологии: "Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

4.2. Виробник даних;

4.3. Частота знімання даних;

4.4. Характеристики знімальної мережі (кількість гідрометеопостів, трансект і т.д.);

4.5. Перелік даних;

4.6. Для цифрових даних:

4.6.1 Обсяг;

4.6.2 Носій;

4.6.3 Формат;

4.6.4 Апаратне середовище;

4.6.5 Файлова організація/СУБД.

Літературні джерела (наукова література, бібліографічні і довідкові видання або інші текстові дані) можуть бути упорядковані і включені в загальну базу метаданих з використанням методик, розроблених для нефактографічних БД.

Визначення позиції джерела може здійснюватися різними способами місцезнаходження. До них належать:

1. Указівка приналежності джерела до деякої територіальної одиниці або групи одиниць шляхом указівки або переліку їх ідентифікаторів (кодів) або імен. При цьому пропонується, що кожна із таких одиниць координатно визначена в деякому внутрішньому (загальним для інформаційної системи в цілому) блоці визначення позиції даних (у просторовій координатній або іншій позиції джерела БД або її тополого-геометричній частині). Вихід у координатно визначене середовище через унікальні ідентифікатори (коди) територіальних одиниць або їх імена. Прикладом організації місцезнаходження джерела може бути шар одиниць адміністративно-територіального поділу від рівня області в цілому до рівня окремих підприємств; у термінах цих одиниць може виражатися п’ятикратним десятковим числом АВВСС, де А – номер області; ВВ – номер адміністративного району (області); СС – номер підприємства. Кодовий масив території України і масив банку даних економіко-географічного аналізу ПРП України наведено у монографії [8, c.45–46].

2. Посилання на елемент (список елементів) деякої загальноприйнятої системи номенклатури розграфлення топографічних і навігаційних карт, виражається ідентифікатором (або іменем) номенклатурної одиниці.

3. Найбільш універсальний спосіб позиціонування – пряма указівка координатної належності даних.

Етап інвентаризації джерел вихідних даних завершується підготовкою узагальнених текстових документів або бази метаданих, що використовуються для оцінки ступеня їх відповідності вимогам (релевантності) складу матеріалів в БД ГІС. Необхідний аналіз вимог до апаратнопрограмного забезпечення, змісту і обгрунтуванню етапів проектування БД ГІС. Прикладом документа , що описує зміст проектованої бази даних ГІС, може бути табл.4.1.1. з базовими інформаційними модулями для блока ГІС Екологічної програми Росії [5, c.130–133]. 2. Короткий огляд програмних засобів

Функціональні особливості програмних засобів (ПЗ) ГІС визначають їх проблемні орієнтації як систем збору, введення в машинне середовище, обробки і представлення просторово-координованих даних у формі цих або інших (таблицях, графічних, картографічних) вихідних документів.

Структура ПЗ ГІС включає групи операцій, що оформились у вигляді самостійних взаємопов’язаних один з одним або незалежних структурних одиниць (модулів). Операціям відповідають команди, групи команд, порції меню або їх макропослідовності.

Принципи структурування ПЗ різні, різний і набір (повнота) реалізації окремих операцій та їх груп. Кошкарев, Каракін (1993)

Похожие работы