групи з організації та проведення адміністративно-територіальної реформи, які працюють на громадських засадах, не можуть. Тому логічним було б утворення структурних підрозділів з питань проведення адміністративно-територіальної реформи у Секретаріаті Кабінету Міністрів України та в апараті обласних державних адміністрацій.
Місцевим органам виконавчої влади слід провести роботу на місцях щодо роз'яснення різниці за метою та змістом між адміністративною реформою та адміністративно-територіальною — це сприятиме їх системному, послідовному впровадженню.
Органи місцевої виконавчої влади мають бути причетними й до розробки чітких механізмів і прозорих процедур судового вирішення адміністративних спорів. Населення звикло звертатися з цих питань до відповідних виконавчих органів держави. Тому без роз’яснювальної роботи, скерування на роботу в адміністративні суди працівників, які добре орієнтуються в питаннях державного та місцевого управління, розв’язати проблему адміністративної юстиції не вдасться.
На даному етапі необхідно подбати й про підвищення кваліфікації, перекваліфікацію, підготовку працівників для реформованих органів місцевої публічної влади. І тут також своє слово мусять сказати місцеві органи виконавчої влади, розробивши відповідні програми, визначивши навчальні заклади.
Проведення конституційних, законодавчих, адміністративних, адміністративно-територіальних, структурних та фінансово-економічних змін слід чітко поєднати з формуванням виборного складу органів місцевого самоврядування.
Проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних та обласних рад потрібно розмежовувати в часі з виборами народних депутатів України. Відповідно продовжити термін повноважень діючих рад на один рік і вибори до місцевих рад провести в березні 2007 року. Це не лише розмежує в часі вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а й дасть час для підготовки адміністративно-територіальної реформи.
Можна констатувати, що державне регулювання на місцевому рівні повинно мати достатні важелі впливу на інституції громадянського суспільства без прямого керівництва ними. Напрацьовано такі механізми впливу через:
сприятливий інвестиційний клімат та спрямування інвестицій на місця; формування національних стандартів надання громадських та державних послуг та їх моніторинг; інтегрування зусиль державного та місцевого управління для співпраці з місцевими та національними інституціями громадянського суспільства; залучення населення до процесів відродження території.
Це основні кроки на шляху подолання політичного і правового відчуження населення, сепаратистських тенденцій у середовищі регіональних політичних еліт та розвитку і зміцнення національного місцевого самоврядування, а з ним і українського громадянського суспільства. Цьому шляху, який полягає у реформуванні адміністративно-територіального устрою, як механізму наповнення реальним змістом європейського вибору нашої держави, альтернативи немає.
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы