Читать курсовая по финансам, деньгам, кредиту: "Оподаткування земельних ресурсів в Україні" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Протягом другої половини ХІV-ХV ст. було уніфіковано правовий статус селян, у результаті чого їх стали називати «панськими». Як результат цього почало руйнуватись селянське землеволодіння, посилилась феодальна залежність селян, поширився процес їх закріпачення, почала складатись багатогалузева система господарства. У системі управління земельними ресурсами важливе значення мало містобудування, надання багатьом містам магдебурзького права, що, власне, забезпечувало громадянам більшу самостійність і незалежність від органів державної влади. Управління земельними ресурсами було спрямоване на задоволення інтересів пануючого класу за рахунок поневоленої частини суспільства.

Основною формою землекористування були фільварки, які нагадували не що інше, як радянські колгоспи, різні за своїми розмірами. В основі розвитку фільваркового землекористування було покладено так званий «Устав про волоки», згідно з яким уся земля, якою володіли селяни, поділялась на ділянки - волоки, і кожен двір, наділяючись волокою, зобов’язаний був відробляти панщину та інші повинності.

Наслідком визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського панування було утвердження так званої «козацької власності» на землю. Вона визначалась як корпоративна, оскільки належала корпорації козаків Війська Запорозького. Козаки одержували землю у власність, якою раніше володіли, лише після вступу до козацького війська. Підкреслюється службовий характер земельної власності, оскільки вона була обтяжена відбуванням військового примусу на користь Війська Запорозького. Козаки мали право вільно купувати і продавати землю, засновувати нові поселення.

Важливим досягненням у процесі визвольної війни стало визнання селянської власності. Селяни вважали землю своєю власністю і з повним правом розпоряджались нею і результатами своєї праці. Держава не регламентувала права використання землі, але оплата податків на утримання війська та адміністративного апарату була для селян обов’язковою умовою. В Універсалах Хмельницького, який прагнув розв’язати соціальні суперечності в Україні, було скасовано панщину, а відробіткова рента змінялась грошовим чиншем. Земельна політика Б.Хмельницького відзначалася прогресивним характером: змінився інститут приватної власності, у результаті чого козаки і селяни могли забезпечити свої інтереси. Основними формами господарювання товариств стали дрібні землеволодіння селян і міщан.

Особливим етапом в еволюції державного управління земельними відносинами є період гетьманства Івана Мазепи (1687-1709 рр.), який видав майже 1тис. універсалів з питань земельних справ, які здебільшого сприяли зростанню старшинського землеволодіння. За період гетьманства Мазепи, Скоропадського, Полуботка, Апостола, Розумовського старшині, монастирям і частково купецтву було надано сотні сіл із десятками тисяч дворів. За їх універсалами (указами) козацька земля могла надаватись

Похожие работы