(Назад)
(Cкачать работу)виявляється у недомовленості та лаконічності монохромного згортка, незавершеній архітектурі, закинутому садові.
Така-макі-е (япон.) - у мистецтві Японії - техніка оздоблення предметів багатошаровим лаковим рельєфним декором, вкритим золотою пудрою.
Татамі (япон.) - у традиційній архітектурі Японії - солом’яні мати, які вкривають підлогу. Т. мають сталий розмір і визначають модуль пропорційних співвідношень інтер’єрів споруд.
Токована (япон.) - у середньовічній житловій архітектурі Японії - ніша для чіґайдана.
Токонома (япон.) - у середньовічній архітектурі Японії ніша в інтер’єрі чайного будиночка або головній кімнаті житлового будинку. У ній звичайно розташовується живописний або каліграфічний згорток і символічний букет у вазі - ікебана.
Чіґайдана (япон.) - у середньовічній житловій архітектурі Японії - декоративні полиці для книг і згортків, переважно розташовані асиметрично на різних рівнях.
Чяніва (япон. - чайний сад) - в архітектурі Японії сад, який входить в ансамбль чайного будиночка. Т. максимально втілює естетику сабі. Обов’язкові компоненти Т. - доріжка викладена нерівним камінням і посуд з водою для очищення рота і рук перед чайною церемонією.
Чя-но-ю (япон. - “гаряча вода для чаю” або чайна церемонія) - спеціальний ритуал чайного культу в Японії.
Чяшіцу (япон. - чайний будинок) - в архітектурі Японії - оточений садом павільйон для проведення чайної церемонії. Архітектурний тип Т., сформований у XV ст. монахом Мурато Шюко, доповнений новими елементами у XVI ст. майстром чайної церемонії Сен-но-Рікю. Обов’язкова структура Т. побудована на модулі татамі, вирішення стін, віконних решіток, токономи та ікебани втілюють естетичну концепцію сабі.
Укійо-е (япон. - картини повсякденного життя) - напрям японського живопису і графіки XVII - XIX ст., який характеризується зацікавленням побутом і звичаями міщан. Твори художників У.-е відтворюють сюжети з життя ремісників, торгівців, сцени театру “Кабукі”, портрети акторів, гейш, пейзажі визначних місць Японії.
Фусума (япон.) - в японській традиційній архітектурі - розсувні внутрішні перегородки. Конструкція Ф. - це дерев’яна рама, обтягнена з двох сторін тканиною або щільним папером.
Шінден (япон.) - у середньовічній архітектурі Японії - тип житлової садиби, в якій прямокутна в плані однозальна головна споруда поєднується галереями із симетричними східним і західним флігелями. В японському мистецтвознавстві використовується для означення архітектурного стилю шінден-дзукурі та відповідного стилю озерно-острівного саду.
Шьоджі (япон.) - в японській традиційній архітектурі - розсувні зовнішні перегородки. Ш. складаються з дерев’яної рами: у верхній частині - решітки, обтягнутої білим папером, у нижній - дерев’яної панелі.
Шьоїн (япон.) - в японській традиційній архітектурі тип споруди, характерною рисою якої є вікно з широким підвіконником-столом (цуке-шьоїн), декоративні полиці - тигайдана і ніша токонома; простір інтер’єру легко трансформується системою рухомих конструкцій шьодзі та фусума.
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы