Читать доклад по строительству: "Житлові інтер’єри та меблі Японії" Страница 10

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

паперовий ліхтар на легкому каркасі з рейок.

Столам також не надавали особливого значення. Для каліграфії використовували довгий вузький та низький столик з двома шухлядками у царзі. Вигадлива форма та тонке виконання характеризує столик для сервірування. Жінки використовували невеликі вигадливі туалетні столики для косметики з дзеркальце у стільниці. Зустрічаються невеликі комоди з хаотично розташованими шухлядами і відритими полицями, виконані зі світлих порід деревини, оздоблених металевою фурнітурою. У японських інтер’єрах було багато маленьких лакових шафок, скриньок для письмового приладдя, туалетних скриньок, підставок під книги. Доповнювали обладнання екрани й ширми.

Художні досягнення Японії справили значний вплив на європейську культуру Нового і новітнього часу. 1861 р. Японія відмовилася від добровільної ізоляції, розпочала активно взаємодіяти з сусідніми східними та європейськими народами. Витончені твори японського декоративно-ужиткового мистецтва наповнили ринки Європи. В останній третині ХІХ ст. у межах історизму з’являється окрема мистецька течія, зумовлена самобутніми рисами японської художньої культури. Зокрема японський вплив виявився у творчості Вільяма Моріса. Вплив японського мистецтва виразно відчувається у європейських стилях ар-нуво й ар-деко.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ Вабі (япон. - сільська простота) - в духовній культурі середньовічної Японії - етико-естетична концепція ідеалізації скромного простого побуту і виявлення краси в природних явищах. Поняття В. сформувалася у XIV - XVI ст. під впливом вчення дзен-буддизму. Естетика В., перетворюючи звичайні дії в ритуал, завдяки якому досягається духовна єдність людини зі світом природи, визначає образ японської архітектури, становить основу монохромного живопису, чайної церемонії, мистецтва садів та ікебани.

Емакі-моно (япон.) - у японському традиційному живописі - горизонтальний згорток з паперу або шовку, наклеєний на обрамлену парчею основу з дерев’яним валиком на кінці.

Енгава (япон.) - в японській традиційній архітектурі - відкрита галерея під козирком покрівлі по зовнішньому периметру будинку. Е. проміжний, багатоцільовий зовнішньо-внутрішній простір.

Ікебана (япон. - життя квітів) - у традиційному японському мистецтві - символічний букет квітів, який звичайно ставився в ніші - токонома. Композиція І. ґрунтувалася на символічній єдності Неба, Землі та Людини, відповідала конкретній порі року, відображала настрій господаря.

Ірімоя (япон.) - у традиційній японській архітектурі - тип даху, який складається з двох ярусів: верхнього стрімкого двосхилого, з двома фронтонами на торцях, і нижнього, пологого шатрового.

Кіриґане (япон.) - у традиційному мистецтві Японії - техніка декорування живописних або лакових творів частинками металевої фольги (золотої або срібної).

Сабі (япон. - прихована краса, патина часу) - у духовному житті середньовічної Японії - естетична категорія, яка визначає ідеалістичний синтез вишуканості та простоти. У мистецтві С. виявляється як асоціативність, недомовленість, система натяків, розкриття яких вимагає від глядача внутрішнього, самозаглибленого споглядання. Естетика С. виникла у VIII ст., особливо важливу роль відігравала у пов’язаному з дзен-буддизмом мистецтві XV - XVII ст. С.


Интересная статья: Основы написания курсовой работы