- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
необхідного для прийняття самостійних рішень, заснованого на наукових, клінічних та організаційних принципах;
— 1972 р. - симпозіум ВООЗ (Гаага), на якому було прийнято Конвенцію «Про сестринський персонал», де окреслено необхідність вищої медсе- стринської освіти, зорієнтованої на підготовку педагогічних, управлінських і дослідницьких кадрів;
— у 1977 р. Міжнародна організація праці (МОП) ухвалює Конвенцію № 149 «Про зайнятість та умови праці й життя медсестринського персоналу», в якій відзначалась важливість вищої медсестринської освіти для розвитку системи охорони здоров’я в різних країнах світу. Згодом, цю Конвенцію ратифіковано багатьма країнами, зокрема й СРСР у 1979 р. Відтак, саме з прийняттям окреслених документів покладено початок створенню загальної основи для підготовки та діяльності сестринського персоналу Європи та СРСР, до складу якої на той час входила й Україна.
На рубежі 80-х і початку 90-х років ХХ століття питання медсестринської освіти завжди були в центрі уваги науковців на конференціях і семінарах міжнародного, державного та регіонального рівнів. Кардинальний поворот у системі професійного навчання фахівців сестринської справи відбувся в 1992 році шляхом реформування системи охорони здоров’я, відповідно до міжнародного досвіду та стандартів, що, водночас, передбачало запровадження ступеневої медсестринської освіти. Саме тоді в Україні активізувався пошук нових тенденцій розвитку сестринської справи та мед- сестринської освіти, організовано перші медичні училища, а згодом і коледжі, метою яких було забезпечення підвищеного рівня підготовки сестринського персоналу. У цьому ж році були відкриті перші факультети вищої професійної освіти за спеціальністю «Сестринська справа» у ВМНЗ, які вирішували завдання послідовного підвищення професійного та освітнього рівнів фахівців сестринської справи. Уже з 1994 року в системі професійної медсестринської освіти виникають професійно-освітні комплекси «школа - училище (коледж) - вищий навчальний заклад» [6, с. 28].
Принципово нові умови і зміст медсестрин- ської освіти в Україні та Європі встановились із заснуванням Координаційної ради та робочихгруп щодо розробки навчальних програм з експертами ВООЗ та прийняттям Глобальних стандартів базової медсестринської та акушерської освіти (GAGNM), які кардинальним чином змінили вимоги до якості медсестринської освіти, зумовили необхідність розвитку прикладних наукових досліджень у сфері сестринської справи та вдосконалення навчальних планів і програм.
Сьогодні медсестринська освіта в європейських країнах здійснюється відповідно до окреслених нормативних документів та з урахуванням інноваційних процесів, що відбуваються в системі охорони здоров’я і надається медсестринськими школами, училищами, коледжами й інститутами, університетами, академіями. Термін навчання для здобуття рівня дипломованої медичної сестри в більшості країн Європи, становить 3 роки (Греція, Естонія, Іспанія, Швеція) або 3,5 роки (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Нідерланди), а після його одержання існує можливість одержання бакалаврського рівня (Вс^. Тривалість навчання за бакалаврською програмою становить 3-4 роки з рівня середньої освіти та 2 роки - з рівня дипломованої медсестри. Для тих, хто вирішив
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы