- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
філософські концепції виявились безпомічними перед великими людськими проблемами, з якими повинна мати справу філософська думка. В стосунку до питань моралі, релігії, страждань вони надто індиферентні. Саме через цю теоретичну слабкість і неспроможність вирішувати значні питання людської долі філософія матерії найменш цінна для філософської думки ХХ ст. Подальші філософські концепції вже у перші десятиліття ХХ ст. значно перевершили тези і самі проблеми філософів-матеріалістів.
Попри те, що вплив ідеалістичної школи з початком ХХ ст. зменшився, варто представити одного з найвидатніших ідеалістів цієї епохи, який виразно тяжів до позитивізму - італійського історика та історика мистецтв Бенедетто Кроче. Чотиритомне видання цього унікального мислителя «Філософія духа» (1902-1917 р.), яке вміщало блискучі студії з естетики, логіки, практичної філософії та філософії історії, значно вплинуло на всю європейську філософію нової доби. Його «Короткий начерк естетики» (1913 р.) досі вважається однією із найзнаменитіших праць з естетики. Естетика Кроче як наука про чуттєве споглядання є особливо оригінальна частина його філософської творчості. Мистецтво для Б. Крочене фізичний факт, а практична діяльність і повністю алогічна. Мистецтво - це єдність а точніше- багатократний синтез змісту і форми, споглядання і виразу, виразу і краси [2, с. 112-122]. Кроче стверджує повну тотожність філософії та історії:кожен філософ - історик і кожен історик - філософ, подібно як у філософії однієї людини вміщується історія її життя.
Для Кроче нема іншої реальності крім духа. Світ - це дух, синтез усіх синтезів. Він є чистим і безконечним розвитком. Ця безконечність - це тайна істинного Абсолюта: в ньому є все і все суще - це його прояв як момент вічного розвитку.
Якщо в центрі уваги філософії матерії є наукове пізнання, а ідеалізм обертається навколо ідеї, то згодом з’являються філософи, що намагаються пояснити дійсність за допомогою поняття життя. Це філософія актуалістів, для яких існує лише рух, розвиток, життя. Всі вони - ірраціоналісти і в якості істинного філософського методу визнають тільки інтуїцію, практику і життєве розуміння історії. Світ - це рухоме життя.
З появою філософії життєвого світу відбувається радикальний розрив із філософією ХІХ ст. До цього призвели історичні обставини: ілюзія прогресу зазнала в Європі значної поразки - від неї визволились не лише філософи, а й маси - до того ж ціною страхітливих жертв. Жахливі страждання в роки першої світової війни, революція та викликана нею небачена за масштабом жорстока громадянська війна на теренах зруйнованої Російської імперії - все це вимагало від філософів усвідомлення проблем людської особистості, звернення до питань призначення і долі, страждань, смерті і спільного життя людей у надто непевному світі.
Філософський життєвий ірраціоналізм викликав особливу увагу не лише мислителів, а й широких верств суспільства. В Англії цей напрям представили Джемс і Ф. Шіллер; у Франції зійшла зоря одного з найвідоміших філософів нової доби - Анрі Бергсона. Його твори з питань психології («Матерія і пам'ять»), про засади метафізики («Творча еволюція»), про етику і філософію релігії («Два джерела моралі та релігії») користувались величезним успіхом не лише завдяки розробці дійсно нової
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Человек, слово и контекст |
Предмет/Тип: Литература (Сочинение) |
Тема: Контекст сексуальных фантазий |
Предмет/Тип: Другое (Доклад) |
Тема: Субъектный контекст Я-концепции |
Предмет/Тип: Психология (Реферат) |
Тема: Лидерство: российский контекст |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Тема: Человек, слово и контекст |
Предмет/Тип: Русский язык культура речи (Сочинение) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы