Читать статья по истории: "Початок будівництва Великої Сибірської залізниці та міжнародна ситуація на Далекому Сході (1891–1894 рр.)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Початок будівництва Великої Сибірської залізниці та міжнародна ситуація на Далекому Сході (1891-1894 рр.) На початку 90-х рр. XIX ст. Далекий Схід перетворився на регіон, де гостро зіштовхувались інтереси найбільш розвинених держав. Крім Великобританії, Франції та США, до ситуації тут почали активно втручатися Російська та Німецька імперії. Все виразніше стали виявлятися агресивні прагнення Японії. Напругу зберігали російсько-англійські суперечності. До Близького Сходу та Середньої Азії, де традиційно зіштовхувалися інтереси двох країн, тепер додався й далекосхідний регіон. Англо-російське суперництво стало однією з головних причин загострення ситуації й у Східній Азії. Політика Великих держав у цьому регіоні була неодноразово об’ єктом дослідження як вітчизняних так і зарубіжних дослідників, серед яких варто виокремити доробок О. Ігнатьєва [1], О. Нарочниць - кого [2], Є. Сєргєєва [3], М. Сладковського [4] та ін.

Санкт-петербурзький кабінет діяв на тихоокеанському напрямі, з урахуванням тієї ситуації, що складалася в міжнародних відносинах у Західній Європі. Розпад «Союзу трьох імператорів», загострення ситуації на Балканах, напружена боротьба з Австро-Угорщиною, через вплив на балканські держави, зростання німецьких озброєнь, економічні суперечності й митна війна з Німеччиною зв’язували збройні сили Росії у Європі. Водночас крах «Союзу трьох імператорів» дав поштовх швидкому російсько-французькому зближенню. Укладання російсько-французького союзу (1891-1893 рр.) зміцнило становище Російської імперії на Заході. Відтепер, уряд і правлячі кола могли вважати себе здатними діяти більш активно на Далекому Сході [5, 112].

В результаті, 19 травня 1891 р., за указом Олександра III, спадкоємець престолу - цесаревич Микола, який повертався зі своєї подорожі країнами Східної Азії, провів у Владивостоці урочисту закладку уссурійської ділянки Великої Сибірської залізниці. Імператор надавав спорудженню дороги величезного значення, але якийсь час не міг знайти людину, здатну очолити справу, тому вона просувалася вперед надто повільними темпами. Однак уже в лютому 1892 р. главою міністерства шляхів сполучення Російській імперії було призначено С. Вітте. У серпні того ж року він зайняв посаду міністра фінансів, що дозволило, хоча й не одразу, прискорити будівництво нової залізниці. Він чудово розумів, що від успіху підприємства багато в чому залежить і його особиста кар’єра [5, 113]. Тому вже за два місяці, після вступу на посаду, С. Вітте вніс до Комітету міністрів перші пропозиції щодо визначення остаточного напряму західносибірської ділянки дороги та отримання дозволу розпочати роботи на лінії Челябінськ - Омськ у 1892 р. Ці пропозиції були схвалені урядом, але коли дійшло до затвердження технічних умов і розцінкових відомостей ділянки, виявилося, що на 1892 р. казначейство відпускає лише 1,1 млн. руб., тоді як запрошували 22,3. За таких асигнувань здійснення підприємства могло затягтися на десятиліття.

Тому, як тільки С. Вітте очолив міністерство фінансів, Олександр III наказав йому знайти кошти для покриття витрат з будівництва дороги. На початку листопада 1892 р. результати проведеної роботи були представлені імператорові у вигляді доповіді - «Про способи спорудження Великої Сибірської залізничної колії», де було намічено політичну та

Похожие работы