Читать статья по сельскому хозяйству: "Позиціонування вітчизняного рибного господарства у світовому конкурентному просторі: глобальні перспективи" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

13.

Київо-Святошинська

13

23,2085

14.

Макарівська

99

1380,2031

15.

Миронівська

10

118,2333

16.

Обухівська

13

129,24

17.

Переяслав-Хмельницька

3

227,1348

18.

Поліська

1

9,0509

19.

Рокитнянська

37

336,295

20.

Сквирська

42

542,4506

21.

Ставищанська

27

349,5906

22.

Тарашанська

97

826,8687

23.

Тетіївська

51

640,2865

24.

Фастівська

26

320,9241

25.

Яготинська

5

2176,2447

Всього

835

15317,1366

За даними Держводагентства України в межах Київської області налічується 3 175 ставків загальною площею 16 990 га та 62 водосховища (без Дніпровського каскаду) загальною площею 10 250 га. Усього 3 237 штучних водойм (без урахування озер, лиманів тощо). Надана районними державними адміністраціями Київської області інформація про водні об’єкти становить 26% від наявної кількості, або 56% від наявної площі водойм.

Найбільше проблем із боку суб’єктів рибного господарства викликають проблеми, пов’язані з отриманням дозвільних документів на використання водних об’єктів. Дозвільна система є найбільш зарегульованою. Все ж таки, як показує практика, вирішення цих проблеми можливе. Наприклад, Вінницькою обласною районною адміністрацією розроблений та запроваджений Порядок надання водних об’єктів в оренду. Згідно із цим Порядком, отримання та видача дозвільних документів здійснюється через систему «прозорий офіс». Для орендарів водойм запроваджено умови укладення договорів оренди водних об’єктів терміном на 20 років. Також орендарям водойм запроваджено ставку оренди землі на рівні 3% від нормативної грошової оцінки землі по області.

Запроваджені заходи значно спростили процедуру оформлення оренди водних об’єктів, збільшили надходження коштів за оренду до місцевих бюджетів, зменшили фінансове навантаження на суб’єктів аквакультури. Тому, на нашу думку, доцільно було б запровадити таку практику в усіх областях України. Однак цю проблему можна і необхідно вирішувати в спільній та ефективній співпраці різних органів державної влади. Як один із напрямів відновлення рибного господарства пропонуємо створити обласні програми розвитку рибного господарства. Наприклад, якщо проаналізувати Київську область, то це буде один із напрямів відновлення промислового потенціалу Київського та Канівського водосховищ рослиноїдними та аборигенними видами риб. Рослиноїдні види (білий та строкатийтовстолобики, а також їх гібрид - білий амур) культивуються практично всіма суб’єктами аквакультури і після нагулу у водосховищах стають цінними та корисними об’єктами промислового рибальства. Ціни їх реалізації найнижчі, а витрати незначні. За даними науковців, кормові ресурси дніпровських водосховищ забезпечують задовільні умови для нагулу промислового стада товстолобиків, яке може бути сформовано внаслідок

Похожие работы