Читать статья по социологии: "Основні принципи формування політичної активності студентської молоді" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Основні принципи формування політичної активності студентської молоді Фліс І.М. Політична активність є предметом дослідження не тільки політичних, але й філософських, культурологічних, соціологічних, психологічних та інших наук. І це зрозуміло. Це явище багатоманітне, багатогранне. І чим більше наук буде залучено до вивчення феномену політичної активності, тим більш прозоро і глибоко ми зможемо побачити й розпізнати (зрозуміти) його сутність і спрямованість, функціональні можливості і роль у політичному житті людини і суспільства. Важливо при цьому не розпорошити знання, а згуртувати його, створити пізнавальну ситуацію, де кожна з наук, вивчаючи свій бік проблеми, делегує «своє знання» в певну системну цілісність. Роль «першої скрипки» в ній належить політичним наукам. Саме вони інтегрують різноманітні знання про політичну активність, формують цілісне бачення предмета в його сутнісному вигляді. Останнє здійснюється завдяки дослідженню політичної активності в контексті принципів її розгортання у просторі та часі. Узагальнюючи наявні дослідження цієї проблематики, можна виокремити такі принципи, як принцип участі, принцип гарантій, соціальної компенсації, пріоритетів. Маючи на меті проникнення в їх взаємозв'язок та інтегративну цілісність, зупинимось на їх розгляді більш детально.

Принцип участі вказує на те, що суб'єктом політичної активності, насамперед, учасником розробки і реалізації державної молодіжної політики, мають бути самі молоді громадяни, їх об'єднання, організації. Практика державотворення в Україні підтверджує правомірність дотримання такого принципу, бо принцип участі передбачає обов'язкове входження самої молоді у всі владні структури, політичні об'єднання й організації, активну роботу в них. Тут важливе значення має те, у який спосіб у державі ведеться робота щодо підготовки майбутніх фахівців усіх галузей життєдіяльності суспільства економіки, культури, освіти тощо.

Принцип гарантій. Згідно з ним держава має надавати всім молодим громадянам певний перелік державних соціальних послуг, які стосуються освіти, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки і працевлаштування. Подальший розвиток особи, її са- мореалізація то насамперед зусилля самої людини, її самовдосконалення. Його можна стимулювати різними способами, в тому числі кредитуванням, системою раціональних пільг, визначенням і заохоченням кращих і кращої діяльності.

Принцип соціальної компенсації. У даному випадку йдеться про правовий та соціальний захист саме тих молодих людей, які за власним соціальним статусом та станом здоров'я самі не спроможні про себе подбати (діти з неповних чи багатодітних сімей, сироти, молоді інваліди тощо). Крім того держава, на нашу думку, не повинна брати на себе обов'язок дати максимум гарантій для молоді виключно з «власної кишені». Цей принцип може активно спрацювати лише тоді, коли держава, її структури, органи виконавчої влади активно підтримують інновації самої молоді, молодіжні програми і проекти, які молодь реалізує в першу чергу власними силами.

Принцип пріоритету. В ході здійснення державної молодіжної політики мають, в першу чергу, стимулюватися і підтримуватися ті молодіжні проекти, програми, ініціативи, які сприяють розв'язанню найпекучіших

Похожие работы