Читать реферат по истории: "Вплив Європейського позитивізму на етнокультурну, суспільно-громадську діяльність Михайла Павлика" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

Ретельно подає М. Павлик матеріали з різних галузей життя до щомісячника «Світ», щотижневого женевського часопису «Вольное слово», співробітничає у щомісячному науково-літературному та громадсько-політичному польському часописі, нарешті, перебирає до своїх рук редагування газети «Батьківщина», яка, як писав М. Драгоманіву, мусить бути: «І) органом... демосу; 2) поступати спільно з де-мосами інших народностей...; 3) стояти на ґрунті світськім, поступовім...».

Літературно-публіцистична, науково-дослідницька праця М. Павлика у газеті «Товариш», яка, на його думку, має «доторкати живого життя, політично-суспільного і пильно слідити за рухом народним...», в інших часописах, особливо ж у журналі «Народ» — це блискучий взірець відданості митця загальнонародній справі, слркінню її інтересам. У науково-публіцистичних виступах М. Павлика на сторінках газетно-журнальної періодики знаходимо осмислення складних, часом і трагічних фактів галицької еміграції. Розглядові соціально-економічних процесів у Галичині, зокрема, студіюванню питання емі­грації підпорядковано такі праці М. Павлика, як «Русини в Америці», «Галицько-руські селяни в Росії», «Про еміграцію наших людей», «Про американську Русь». Так, у чималій за обсягом розвідці «Русини в Америці» М. Павлик не стільки аналізує соціальну природу еміграційних процесів, скільки цікавиться тим, як прижилися в різних етнічних регіонах лемки, бойки, гуцули, буковинці, як вони там утверджували свою культуру, релігію, як закладали читальні, інші господарські товариства, як ширили за океаном рідне слово, просвітництво і т. ін. Автор досить докладно веде мову про поширення на континенті руської обрядовості з допомогою церкви, про заснування церковних хорів, відкриття руських друкарень.

М. Павлик протягом тривалого часу досліджував проблему українського культурницького поступу, зокрема, він збирав і узагальнював матеріали про роботу читалень, освітніх товариств і спілок, писав про назрілі питання освіти тощо. Цьому присвятив цикл статей («Про руські народні читальні в Галичині і на Буковині», «Про перестрій руських читалень», «Нужда в Галичині», «Наші селяни й радикалізм», «Про діяльність товариства «Просвіта» в Галичині», «Лист до робітних людей») і цілу статистико-народознавчу книгу «Про русько-українські народні читальні», про яку позитивно відгукувався І. Франко на сторінках «Правди». Належно поцінована ця праця і в дослідженні сучасного вченого, доктора філологічних наук Г. М. Сивоконя, котрий зазначає: «Показано тут... і становлення читача художньої літератури, яка поступово доходить до де­мократичних кіл. Нарешті, визначається роль і місце інтелігенції».

Саме на шпальтах демократичних видань М. Павлик підтримав багатьох письменників, зокрема, Лесю Українку, П. Грабовського, Леся Мартовича, Ольгу Кобилянську, Наталію Кобринську, Євгенію Ярошинську. Павлик позитивно оцінив перше оповідання Мартовича (і назвав його «Нечитальник»), боровся за його

Похожие работы