Читать реферат по истории: "Вплив Європейського позитивізму на етнокультурну, суспільно-громадську діяльність Михайла Павлика" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Новаторський характер редакторсько-видавничої діяльності М. Павлика ґрунтувався на наукових засадах: кожне видання повинно мати чітко виражене творче обличчя, свою ідейно-естетичну програму, а також систему принципів, реалізація котрих дасть можливість досягти поставленоїмети; в основі редакторської праці повинні лежати принциповість, правдивість, об'єктивність, колегіальність, чітка організація і плановість роботи; уважне ставлення до індивідуальної творчої манери кожного автора, тісний зв'язок редактора з автором.

Відстоює М. Павлик реалізм в літературі, живу народну мову, ще й ще наголошує на завданнях інтелігенції у своїх літературно-публіцистичних працях «Лихі люди. Один листочок з життя», «Николай Васильевич Гоголь», «Потреба етнографічно-статистичної роботи в Галичині». На цьому, ранньому етапі життєдіяльності Павлик багато читає забороненої літератури, прагне «добре познайомитися із цілим рухом соціалізму в Європі», проводить конспіративні зустрічі з революційними емігрантами з Росії, допомагає у пересилці заборонених цензурою видань, перекладає зарубіжних філософів, економістів, соціологів. Поліція і влада не спускають з активного діяча ока, постійно переслідують його сестру Анну. 18 червня 1877 р. після тривалого нагляду поліція таки знайшла привід заарештувати М. Павлика разом з російськими політичними емігрантами С. Ястшембським, О. Куртієвим, О. Черепахіним. У помешканні Павлика і франка було зроблено обшук, вилучено чимало літератури, зокрема, твори Ю. Федьковича, «Енеїду» І. Котляревського, «Катерину» Т. Шевченка, «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя, «Що робити?» М. Чернишевського, «Борислав. Картина з життя підгірського народу» І. Франка, статті М. Драгоманіва, інші київські та лондонські видання.

Після заборони «Друга» М. Павлик докладає надто багато зусиль до виходу в світ «Громадського друга», альманахів «Дзвін», «Молот». Так, про спрямування часопису «Громадський друг» досить чітко сказав І. Франко у статті «Каменярі. Український текст і польський переклад. Дещо про штуку перекладання»: «... я не менше відчув той гарячий запал, з яким горнулася до нових ідей часть галицько-руської молодежі, і се викликало в мене, при всій невідрадності економічних відносин, той бадьорий, бойовий настрій, яким визначалося розпочате М. Павликом і мною видавництво...».

На сторінках цього журналу М. Павлик виступає зі статтями, у яких закликає літературну молодь спрямовувати свій талант на захист народу. Так, наприклад, М. Павлик спонукав до бойової, наступальної критики, бо, на його переконання, літератор не може бути індиферентним до життя.

Редакторсько-публіцистична праця М. Павлика щасливо поєдналася з перекладацькою, літературно-критичною, бібліографічною, історико-краєзнавчою. Павлик якби доповнював сам себе, розширював овиди діяльності, яка направду охоплювала найважливіші аспекти духовного життя. М. Павлик виношував думки про переклад на українську мову найзнаменитіших церковних книг, але, як зазначав М. Драгоманів у статті «Австро-руські спомини (1867— 1877)», «ніхто не підпер цієї думки». З надісланих Павликові М. Драгоманівим творів О. Островського 1879 р. було одразу ж перекладено драму «Буря», яку ставив український театр Львівського товариства «Руська бесіда». М. Павлик у післямові до власного



Интересная статья: Основы написания курсовой работы