Читать реферат по истории: "Вплив Європейського позитивізму на етнокультурну, суспільно-громадську діяльність Михайла Павлика" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Вплив Європейського позитивізму на етнокультурну, суспільно-громадську діяльність Михайла Павлика.

П л а н :

Початкові роки М. Павлика. Освіта. Перші твори. Редакторсько-публіцистична діяльність. Сфера стосунків з елітою. Суспільні орієнтири та ідеї М. Павлика.

Народився М Павлик 17 вересня 1853 р. в небагатій родині землеробів і ткачів у селі Монастирське, по вуличці Низовій, 9. Місцевість та, що називалася Гирівкого, — нині околиця районного центру Косів Івано-Франківської області. Багатодітна сім'я Івана Павлика терпіла постійні нестатки, батько, як потім пригадував Михайло, «пройшов тяжку життєву школу зразу як слуга у місцевого багатиря, а далі у війську (12 років на Угорщині)», порозтрачував силу на прокладанні залізниці в сусідніх повітах, нарешті, осів у селі, живучи у невеликій хаті та ґаздуючи на трьох моргах землі.

Серед місцевих селян жив дух опришківства, спрямований проти сваволі, соціальної нерівності та несправедливості, плекалися мрії на краще життя. До оселі Павликів заходили сусіди і дальші односельці, аби поговорити про бідацьке життя, дати волю душі й серцю. Батько Михайла ненавидів панів, про свої болі говорив вголос при дітях, висловлюючи загальне незадоволення існуючими порядками. Своїми бунтівними настроями Іван Павлик робив «велике вражінє на людей, що збігалися до нас, як до церкви...».

У рідному селі М. Павлика, як і в навколишніх, з вуст до вуст передавалися пісні про Олексу Довбуша, про лихо і бідування селян, кровопролитні війни, виснажливу наймитську працю. Малий Михайлик, кмітливий і митикастий хлопчина, не раз чув від старших селян оповіді про славетного опришка, лицаря гір, що ходив селами навколо Косова, забирав майно у панів і роздавав його бідним. Ці розповіді хвилювали своєю правдивістю, змушували хлопця замислюватися над життям.

Почуте у дитинстві постійно жило в пам'яті. Проявлялося потребою діяти, творити згодом, коли Михайло став студентом Львівського університету. Настільки сильними були ці враження, що постійно надихали письменника і вченого Павлика на літературно-мистецьку та суспільно-громадську діяльність протягом багатьох років. Він збирав матеріали про О. Довбуша і у 80-ті роки надсилав їх М. Дрягомашву, який готував свої фольклорно-етнографічні праці до публікації.

Закінчивши Косівську школу, М. Павлик складає іспит за четвертий клас і їде вчитися до Снятина. Підучував у містечку священикових дітей, чим заробляв собі на прожиття. Потім була Коломийська гімназія, де контрасти соціального життя ще більше вдарили по хлопцеві. Та, не дивлячись на усе, допитливий юнак багато читає, сам веде просвітницьку роботу, записує народнопісенні зразки фольклору.

Після закінчення гімназії у Коломиї М. Павлик вступає до Львівської «руської» академічної гімназії. 1874 р. він стає студентом університету. Почалися для Павлика-студента дні, коли харчі стали проблемою, а злидні поруч ходили. Але молодість, жадоба до знань перемагали все. Того ж року М. Павлик вступив до «Академического кружка» і почав активно друкуватися на сторінках журналу «Друг», що мав протягом 1874—1875 рр. «консервативно-москвофільський характер, був примітивним і безбарвним виданням». Та саме тут, в гуртку,

Похожие работы