Читать реферат по психологии: "Генетична психологія" Страница 3
експериментально-генетичний метод, діяльність, творчість. Підходи до проблеми. Для психології ключовим, що задає напрям будь-якому дослідженню або теорії, і разом з тим, визначаючим стратегію пізнавальної діяльності є поняття "людина".
Вважається, що якраз це поняття повинно бути покладено в основу світоглядної установки, що визначає характер різних предметів психологічної науки, так і способу їхнього розгортання, як у різних предметах психологічної науки, так і способах проектування його діяльності.
Якщо допустити, об'єктом психології виступає сутність людини - сукупність суспільних відносин, в яких вона живе і діє, тоді таке розуміння людини визначає межі категоріального бачення і задає світоглядну функцію для розбудови системи предметів різноманітних досліджень психічних явищ. Зокрема, це стосується і генетичної психології, предмет дослідження якої має бути визначений з дотриманням усіх методологічних умов об'єктивності.
Мета генетичної психології людини - вивчити умови, за яких вона у процесах перетворення змісту і форм своїх психічних явищ, станів свідомості і способів дій може досягти такого рівня досконалості психічних механізмів діяльності, коли виникне здібність здійснювати відкриття, винаходи або створювати художні образи. Тобто, мета - знайти закономірностей генезису змісту, недиференційованої чутливості людини, для створення механізмів творчості.
Генетичні ідеї, ідеї зародження, виникнення і наступного процесу функціонування, який приводить предмет чи явище до певного стану, виду, змін того-таки предмета або явища - були в центрі уваги вже античних філософів і мудреців, які замислювалися над питаннями виникнення і становлення явищ. В наступному, внаслідок тривалого дослідження процесів генезису, ще задовго до побудови теорії генезису, був створений генетичний метод наукового пізнання.
Як і у давнину, для якої характерне міфологічне знання, так і на сучасному етапі розвитку методів науки, генетичний метод дослідження передбачає аналіз певного вихідного стану предмета чи явища і розбудова з цих знань наступних перетворень.
Історично генетичний метод виник внаслідок утвердження в науці, (починаючи з ХУП ст.) ідеї розвитку: у математиці - диференційного обчислення, в геології - теорії Лайєля, в космогонії - гіпотези Канта-Лапласа, в біології - теорія Ч.Дарвіна і тощо.
Основна мета генетичного дослідження - вияв зв'язків явищ, які вивчаються, у часі, вивчення переходів від менш розвинутих до більш досконалих форм існування і функціонування предметів і явищ. У філософії Гегеля генетичний метод покладено в підвалини феноменологічного аналізу свідомості, який має на меті показати історичні метаморфози форм свідомості і розкрити становлення науки як способу добування наукового знанням.
Проникнення генетичного аналізу в науки, які вивчають процеси розвитку, привело до утвердження генетичного методу як особливого методу пізнання і виникнення спеціальних галузей знання: теорії еволюції, походження видів, генетичної соціології, генетичної епістемології, генетики поведінки тощо.
Можна констатувати певну сталість загальної спрямованості еволюції теоретичних поглядів у психології, які дедалі більше прагнуть залучити до арсеналу своїх загальнопсихологічних
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы

(Назад)
(Cкачать работу)