Читать реферат по педагогике: "Людське «Я». Горда гуска (Народна усмішка) (урок)" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Урок

Людське «Я». Горда гуска (Народна усмішка)Тема. Людське «Я». Горда гуска (Народна усмішка).

Мета: продовжувати формувати уявлення про різноманітні прояви життя, про людські достоїнства і недоліки; учити адекватно оцінювати себе, свої вчинки; виховувати прагнення до саморозвитку; моделювати життєві ситуації і вчити знаходити вихід із них, робити висновки.

Обладнання: маски до казки «Без чого не можна жити», аркуші-за-готівки для опису свого характеру.

ХІД УРОКУ І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Бесіда.

— Що є найціннішим для людини?

— Чи достатньо для людини мати свій дім та їжу, щоб бути щасливою?

— Від чого, ж залежить уміння будувати своє життя змістовно і цікаво? 2. Інсценування казки «Без чого не можна жити».

3. Заслуховування усних розповідей «Я хочу, щоб моє життя...».

4. Бесіда.

— Із життям якої відомої особи ми познайомилися на попередньо­му уроці?

— Що ви можете розповісти про матір Терезу?

— Які з її настанов припали до вашої душі?

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Читання вчителем й обговорення повчальних текстів.

• Притча про Шартрський собор

Колись дуже давно у французькому місті Шартрі будували великий собор. Трьом робітникам, які підвозили матеріал, задали одне й те ж ли­стания: «Що ви робите?»

Перший відповів крізь щільно стиснуті зуби:

— Тягаю важучі тачки з цим проклятим камінням. Ось які мозолі набив на руках!

Другий відповів добродушно:

— Що роблю? Заробляю на кусень хліба своїй жінці і двом донечкам. А третій випрямився, витер піт з обличчя, широко посміхнувся і ска­зав:

— Я будую Шартрський собор!

— У чому полягав сенс життя кожного робітника?

— Хто із цих людей насправді щасливий? Чому?

— Яка основна думка притчі?

— Що, на вашу думку, може принести людині щастя?

• Які вони бідні

Ще и не світало, ще й ранкова зірниця не зайнялася, як батько збудив Сергійка й сказав:

— Ходімо в поле. Послухаємо жайворонкову пісню.

Сергійко швидко встав, одягся, і вони з батьком пішли в поле. Небо на сході стало рожевим, небосхил з кожною хвилиною світлішав, зорі згасали. Десь з далекої ниви піднялася сіра грудочка й понеслася у височінь. Раптом вона спалахнула, ніби вогник серед блакиті, і в ту хвилину Сергійко почув дивну пісню. Немов над полем хтось натягнув срібну струну, і вогняна пташка, доторкаючись до неї крильцями, розсипає над степом музику.

Сергійко затамував подих. Йому спало на думку: а якби ми з татком спали — жайворонок все одно співав би?

— Татку,— тихо прошепотів Сергійко,— а ті, хто зараз сплять, не зна­ють цієї музики?

— Не знають,— відповів батько пошепки.

— Які вони бідні...

— Чи щасливі були батько з сином тієї миті, коли почули спів жайворонка?

— У чому полягало їхнє щастя?

— Чому оповідання отримало таку назву? Як ви її розумієте?

— Чи можна прожити без задоволення після виконаної роботи? без пташиного співу?

    Яким буде таке життя?

2. Бесіда.

— Що відчували герої оповідань? (Задоволення, радість, гордість щастя.) Як ви вважаєте, чому?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Життя людини — складний механізм, який залежить не тільки від зовнішніх умов, але й від внутрішнього світу людини. Ось про цей світ ми й


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы