інвестицій і має тривалі строки окупності, тому, якщо немає істотних елементів інфраструктури, проект, найімовірніше, перестане бути економічно виправданим. Приміром, не можна будувати молокозавод у місці, де немає нормальних шляхів, бо їхнє прокладення обійдеться дорожче, ніж саме підприємство. Тому в цьому розділі основну увагу треба приділити вивченню достатності інфраструктури, а також оцінити витрати на створення тих її елементів, яких немає.
Перелік можливих об’єктів інфраструктури:
1. Будинки та споруди, зокрема:
— виробничі,
— адміністративні,
— складські,
— допоміжні (гаражі тощо),
— соціально-побутові.
2. Торговельні підприємства.
3. Транспорт.
4. Лінії електропередачі.
5. Водопостачання й каналізація.
6. Житло та об’єкти соціальної інфраструктури (лікарні, кінотеатри, клуби, спортивні споруди тощо).
Коли немає окремих елементів інфраструктури, потрібно передбачити таке:
хто і як їх створюватиме; строки виконання робіт; необхідні витрати на елементи інфраструктури, яких немає; стан переговорів із цього питання; посади та прізвища осіб, відповідальних за ці елементи інфраструктури; необхідні документи.
Схема підприємства (виробнича схема)
Графічне подання інформації є в багатьох випадках зручним і наочним інструментом для осіб, які приймають рішення про здійснення проекту. Тому в технічному розділі інвестиційного проекту рекомендується мати такі схеми:
— генеральне планування підприємства;
— схема виробничих потоків (з описом виробничого процесу).
У схемі рекомендується відобразити:
обсяги сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції; площі складських приміщень; транспортні потоки, взаємозв’язок різних видів транспорту; взаємозв’язок між складами та цехами; утилізацію відходів.
Організація підготовки та здійснення проекту
Будь-який масштабний проект, особливо пов’язаний зі зведенням будівель і споруд та монтажем обладнання, завжди готується спеціалізованою організацією. У СРСР такими спеціалізованими організаціями були державні проектні інститути (ДІПРО). Наприкінці 1980-х років почали з’являтися недержавні інженерні фірми, які вже досить міцно закріпились у деяких секторах економіки, приміром у проектуванні невеликих об’єктів цивільного будівництва. У світовій практиці інвестиційного проектування вже виробилась традиційна думка про те, які частини проекту слід доручати спеціалізованим проектним, консультаційним та інженерним фірмам. Це такі види робіт:
розроблення робочої документації, вибір підрядчиків (включаючи проведення тендера серед підрядчиків, якщо це необхідно); вибір обладнання, його постачальників, організація закупівлі та перевірки обладнання; нагляд за будівництвом; монтаж обладнання.
У бізнес-плані інвестиційного проекту має бути зазначено, а під час його аналізу перевірено, які фірми й з якою репутацією буде залучено до цих робіт.
У цілому, список основних питань цього розділу проектного аналізу має такий вигляд:
проектна документація; фірми, які виконуватимуть окремі частини проекту; організація нагляду за проектуванням; будівництво й поставка обладнання; фірми, які здійснюватимуть ці
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы