Читать реферат по эктеории: "Концепція сталого розвитку і ринкова економіка" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Альтернативний погляд полягає в тому, що економічний ріст останніх двадцяти років дозволив лише незначно поліпшити якість людського життя. Сталий розвиток - це витвір: 1) стійкої економіки, яка задовольнить людські потреби, виключивши видобуток ресурсів або виробництво відходів в обсязі, що перевищує регенеративну здатність навколишнього середовища; 2) соціальних інститутів, які зможуть гарантувати безпеку і можливість соціального, інтелектуального і духовного росту.

Так само поняття "сталий розвиток" розуміється в двох змістах: вузькому і широкому.

У вузькому розумінні увага акцентується переважно на його екологічній складовій, що пов'язується з оптимізацією діяльності стосовно біосфери. Сталий розвиток - це задоволення основних потреб існуючих і майбутніх поколінь при збереженні традиційного природно-ресурсного потенціалу біосфери.

Власне кажучи, йдеться про реалізацію стратегії биісферосумісності діяльності, яка передбачає виконання ряду умов. По-перше, темпи і масштаби споживання природно-ресурсного потенціалу не повинні перевищувати природних умов регенерації екосистем; по-друге, обсяги відходів виробничо-господарської і соціокультурної діяльності не можуть перевищувати асимілятивних можливостей біосфери; по-третє, утилізація непоновлюваних ресурсів можлива лише в таких обсягах і масштабах, які компенсуються відповідним ростом споживання поновлюваного природно-ресурсного потенціалу; по-четверте, у процесі прийняття виробничо-господарських рішень необхідно враховувати не тільки можливий економічний ефект, але й соціально-екологічні наслідки; по-п'яте, при виборі оптимізаційної стратегії стосовно діяльності в біосфері варто виходити з інтересів як нинішніх, так і майбутніх поколінь.

Широко стійкий розвиток трактується як процес, що позначає новий тип функціонування цивілізації. Як приклад підходу подібного роду може розглядатися визначення, запропоноване комісією Брундтланд. Власне кажучи, ставиться завдання оптимального управління не тільки природно-ресурсним потенціалом, але й усією сукупністю природного соціокультурного багатства, яким диспонує цивілізація на конкретному етапі всесвітньо історичного розвитку (враховуючи прогностичний контекст). Тут, на наш погляд, доцільно сказати про рівні сталого розвитку: глобальний, регіональний, локальний. Виходячи з цього може застосовуватися вузьке або широке тлумачення сталого розвитку. Існує підхід [5] при якому сталий розвиток поділяється на три складові:

1. Сталий соціальний розвиток. При такому розвитку використання ресурсів повинно бути спрямоване на забезпечення рівноправності людей і соціальної справедливості. Його завданням є встановлення пріоритету якісного удосконалювання порівняно з кількісним ростом, така цінова політика, що передбачає повне покриття витрат на виробництво продукції, включаючи соціальні. Досягнення сталого соціального розвитку можливе тільки за умов соціального партнерства. Найважливішими формами соціального капіталу повинні вважатися соціальне благополуччя, розвиток культури, дисципліна, чесність тощо. Цей соціальний капітал має відновлюватися і служити культурною спадщиною.

2. Сталий економічний

Похожие работы