Читать реферат по всему другому: "Фізична природа світла. Основні групи кольорів. Кольоровий круг" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат

на тему:

Фізична природа світла. Основні групи кольорів. Кольоровий круг

1. Фізична природа світла

2. Основні групи кольорів

3. Кольоровий круг 1. Фізична природа світла

Як відомо з курсу фізики, світло е явище електромагнітне, тобто від джерела світла відходять промені, що розповсюджуються як електромагнітні хвилі дуже високої частоти. Довжина хвилі занадто мала і вимірюється в нанометрах (1 нм = 10-9 м = 10Å). Джерел світла у природі багато. Це сонце і зорі, електричні, гасові й інші лампи, розпечені метали тощо. Більшість з них випромінюють безкольорові пучки променів, які ми умовно називаємо білими.

Вивчаючи білі промені, англійський вчений Ньютон встановив цікаве явище: якщо крізь вузьку щілину у світлонепроникній перегородці пропустити промінь білого сонячного світла і поставити на його шляху скляну тригранну призму, ребро якої буде паралельне щілині, то на екрані утвориться різнокольорова смужка, схожа на веселку (рис. 1). Ньютон назвав її спектром.

Розглядаючи сонячний спектр, можна розрізнити в ньому сім виразних кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий), які не мають меж і плавно переходять один у другий. Довжина хвиль променів, що дають видиму частину спектра, є приблизно у межах 370—780 нм. Крім видимих променів, що випромінюються джерелами світла, є промені невидимі. Це ультрафіолетові промені, довжина хвилі яких менша ніж 370 нм, і інфрачервоні теплові промені з довжиною хвилі більше ніж 780 нм. Так само кожний кольоровий промінь характеризується відповідною довжиною хвилі.

Отже, можна умовно розглядати білий промінь світла як суміш кольорових променів з різною довжиною хвилі. Тому, проходячи крізь призму, вони заломлюються під різними кутами і виходять з неї у вигляді різнокольорового пучка. Якщо на шляху пучка різнокольорових променів поставити двоопуклу лінзу і таким чином зібрати їх в один промінь, то він знову стане білим.

Рис.1 Схема розкладання (дисперсії) променя світла призмою

1 — перегородка із щілиною 2 — скляна призма 3— пучок кольорових променів 4 — екран 5 — сонячний спектр Кожен предмет у природі має властивий йому колір. Колір предмета залежить від здатності матеріалу поглинати чи відбивати певну кількість світлових променів, від структури його зовнішньої поверхні (фактури), освітлення і складу світлового променя, який падає на предмет.

Кожне тіло здатне поглинати або відбивати промені, що падають на нього, а якщо воно прозоре, то й пропускати їх крізь себе. Колір непрозорого предмета залежить від здатності даного матеріалу поглинати або відбивати промені певної довжини хвилі, а отже, і певного кольору.

Якщо предмет поглинає всі промені, що падають на нього, то він здається нам чорним, а якщо відбиває їх,— білим. Предмет, що поглинає всі промені, а червоні відбиває, буде мати червоний колір, а той, що відбиває сині,— синій колір тощо.

Світлові промені у просторі розповсюджуються прямолінійно. Зіткнувшись з поверхнею, частина їх відбивається за законом: кут падіння дорівнює куту відбивання. Якщо поверхня рівна, то вона відбиває пучок світла в одному напрямі (рис. 2, а). Якщо стати з боку пучка відбитого світла, то важко буде розрізнити колір поверхні, оскільки на ній буде видно


Интересная статья: Основы написания курсовой работы