Читать реферат по всему другому: "Фізична природа світла. Основні групи кольорів. Кольоровий круг" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Шорстка поверхня (рис. 2, б) розсіює пучок променів і тому, з якого б боку її не розглядати, побачити блиск (відбиток) джерела світла не можна.

Рис. 2. Відбивання світла від поверхонь різної фактури

а -— рівної, б — шорсткої Залежно від здатності поверхні тіла відбивати промені поверхня може бути блискучою, матовою або глянцевою. Блискуча поверхня на окремих ділянках блищить і дзеркально відбиває навколишні предмети, глянцева — блищить, але не відбиває предметів, а матова блиску не має.

Колір пофарбованої поверхні залежить від освітлення і складу світлого променя, що падає на неї. Розглядаючи колір поверхні при денному світлі і електричному, можна помітити, що він буде різний. Так, при переході від денного світла до електричного червоний колір стане більш насиченим темним, світло-жовтий — майже білим, темно-синій — чорним, оранжевий — червоним. Така сама різниця в кольорі буде при освітленні звичайною електролампою, криптоновою або лампою денного світла. Всі ці фактори слід враховувати, підбираючи колір фарбувальної суміші для фарбування приміщень, що будуть експлуатуватись в різних умовах освітленості. Тому зали кінотеатрів, клубів, театрів, що освітлюються штучним світлом, варто опоряджувати з урахуванням зміни кольору фарбувальних плівок. 2. Основні групи кольорів

Незважаючи на те, що в кольоровому спектрі виділено лише сім кольорів, у природі їх є значно більше. Це пояснюється тим, що колір може мати різні відтінки або бути змішаним з іншим. Крім того, в сонячному спектрі немає чорних, білих і сірих кольорів.

Якщо покласти на білий папір кілька листків з дерев різних порід, то можна побачити, що всі листки зелені, але відрізняються тоном. Людське око може відрізнити майже 150 кольорових тонів.

Маляр, що має справу з пігментами і фарбами, повинен знати кольори і, користуючись законами їх змішування, уміти приготувати фарбувальні суміші потрібного кольору.

Усі кольори поділяють на дві групи: ахроматичні (безколірні) і хроматичні (кольорові).

Ахроматичні кольори. Вони становлять групу кольорів, які відрізняються один від одного тільки світлістю. До ахроматичних кольорів належать білий, чорний і всі проміжні між ними сірі кольори. Світлість кольору залежить від здатності предмета відбивати більшу чи меншу кількість світлових променів, які падають на неї. Якщо поверхня відбиває більше світлових променів, вона здається нам світлішою, а якщо менше,— темнішою.

Змішуючи чорну і білу фарби у різних пропорціях, можна дістати цілу низку сірих кольорів різної світлості.

Слід пам'ятати, що абсолютно білих або абсолютно чорних кольорів у природі не існує. Найсвітліший білий колір має порошок сірчано-кислого барію. Порівняно з ним усі інші матеріали білого кольору темніші. Найчорніший колір має чорний оксамит.

Хроматичні кольори. Це насамперед кольори сонячного спектра та всі інші неахроматичні кольори. Кожний хроматичний колір має три властивості: кольоровий тон, світлість і насиченість кольору.

Під кольоровим тоном розуміють таку його ознаку, за якою йому можна надати певну назву: червоний, синій, жовтий, зелений тощо. У природі є багато кольорових тонів. Природним рядом кольорових тонів є сонячний спектр, в якому кожен тон

Похожие работы