Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Давньоруське літописання" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

зразок бігати, веліти, веселитись, гнівом, вельми, годі, дивитися, діяти, жито, зимному, клекот, людина, напослідок, нєхрещений, ніколи, обидва, образитися, орали, оскомина, од гори до дому, обоє, озирайся, року, чуєш, яр тощо. Багато української морфологічної форми іменника чоловічого роду в давальному відмінку: синові, Аврамові, мужеві, Господеві та ін., наказової форми дієслів: сядьмо, ходімо, Ідіть, беріть, кличної — дружино, Бонне, земле тощо. В оригіналі виявлена одна з грамот Мстислава Володимировича.

Чимало пам'яток писемності з ХІ-Х1І ст. дійшло до нас у збірниках, які переписувалися пізніше — в XIV-XVI ст., наприклад, Найдавніший літопис — "Повість минулих літ", "Повчання Володимира Мономаха", "Слово о полку Ігоревім", житія святих, що складалися в Печерському, Видубецькому та Інших монастирях, "Слово о законі і благодаті" митрополита Іларіона та ін Маємо всі підстави допускати, що чимало пам'яток культури з давньоукраїнських часів, Історичних джерел пропали безповоротно.

Дуже нещасливою була доля української столиці Києва. Першого великого руйнування Києву завдав 1096 р. половецький князь Боняк, зокрема Печерському монастиреві, Софійській церкві, спалив монастирські келії, два княжих палаци — на Берестовім і Видубецьку. Велика пожежа в Києві трапилася 1124 р. У 1203 р. в ході міжусобної боротьби нижній і верхній Київ спалив князь Рюрик Ростиславович. Тоді ж він пограбував монастир і церкву св. Софії.

Загальновідомі наслідки руйнувань Києва ордою Батия 1240 р. У пізніші часи Київ двічі грабували, руйнували, палили кримські татари під проводом хана Мінпрся — 1480 р. І 1483 р. На цьому фоні видається щасливою випадковістю, що до нас дійшли окремі пам'ятки з тих давніх часів, у тому числі "Повість минулих літ", твір, який і досі становить фактологічну основу наших знань про Русь до 1116р.

Повість минулих літ (Повесть временных літ).

Редакції, списки і протографи

Видатний російський дослідник давнього руського літописання академік Олексій Олександрович Шахматов дав таке визначення цьому творові: "літописний звод, який певним чином озаглавлений, складений в Києві, охоплює час до другого десятиріччя XII ст. і міститься в більшій частині літописних зводів XIV-XVIII ст.". Визначення, на нашу думку, неповне. Додамо, що найдавніший літопис з-поміж усіх писаних історичних джерел, створених в давньоруську добу, найповніше відображає всі сторони давньоруської історії до часу його написання. Літопис починається словами' "Се повісти временных літ, откуда есть пошла руская земля, кто в Киеве нача пірвсе княжити и откуду руская земля стала єсть".' Давня історіографічна традиція вважала автором твору монаха Печерсь-кого монастиря Нестора. Найбільше цієї думки дотримується І сучасна історична наука. Водночас висловлено й інші думки.

Опис подій за тодішньою традицією світової Історичної науки починається від створення світу, потім розповідається про всесвітній потоп та про те, як Ной розподілив між синами землі світу. Все подано майже так, як у Хроніці Георгія Амартола, візантійського хроніста. Яфетові з-поміж інших країн, яких налічувалося близько 40, дісталися Мідія, Албанія, Армснія, Сарматія, Тавріанія, Скіфія, Македонія, Фракія, Пелопоннес, Іллірія, Слов'яни, Британія, Сіцілія, землі на північних сторонах Дунаю, Дністра,



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы