Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Актові документи Центральної Ради" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Джерелознавство. Актові документи Центральної Ради

Ділові документи українських державних структур XX ст. Центральної Ради і Генерального Секретаріату Української Народної Республіки до кінця квітня 1918р., Української Держави гетьманського правління, Української Народної Республіки Директорії, а також ЗУНР за особливостями формування, видами і різновидами, такими, як журнали, протоколи, стенограми, доповіді, довідки, інформації, матеріали комісій, службове листування, заяви, скарги, облікові матеріали характеризуються властивостями й ознаками, що й відповідні документи Росії чи Австрії, про які вже йшлося. Тому нема потреби розглядати діловодну документацію згаданих українських державних утворень окремо. Тим паче, що деякі види їх діловодства вже розглядалися.

Стосовно актових документів українських державних утворень XX ст., то їх необхідно розглянути окремо, оскільки вони визначали характер тих утворень, цілі та принципи політики, навіть їх соціальну природу.

Після зречення від російського престолу Микола II 2 березня 1917р. (ст. ст.) у Петрограді був створений Тимчасовий уряд на чолі з князем Львовим. Ця подія сколихнула всю російську державу, породила надії у людей праці на краще життя, а в поневолених народів — на досягнення національної свободи і державності. В Києві вже через день після петроградських подій (4 березня) зібралися представники різних українських громадсько-політичних партій і товариств — Товариства українських поступовців, Українського наукового товариства, Українського техніко-агрономічного товариства, Українського педагогічного товариства, Української національної спілки, деяких кооперативних спілок та Інших організацій — декларували утворення Української Центральної Ради, її головою обрали Грушевського, заступниками голови — освітнього І громадського діяча, літературознавця і етнографа В.Науменка та М.Антоновича. Перша політична вимога Центральної Ради — автономія України у складі Російської Федеративної Республіки, створення фонду національно-культурного розвитку

До кінця березня 1917р. Центральній Раді висловили підтримку Українська партія соціалістів-федералістів та Українська соціал-демократична робітнича партія, на початку квітня — Українська партія соціалістів-революціонерів.

У Києві 7-8 квітня 1917 р. з ініціативи Центральної Ради та зазначених політичних партій проходив Український Національний Конгрес, який розширив політичну програму Центральної Ради, здійснив певні зміни у їх керівництві. Заступниками Голови, зокрема, було обрано Володимира Винниченка та Сергія Єфремова.

Центральна Рада 22 квітня оголосила програму діяльності. Особливо наголошувалося на необхідності створення на місцях українських рад та українізації в армії.

П'ятого травня 1917р. відбувся Всеукраїнський військовий з'їзд, який закликав Центральну Раду створити в Україні свою українську владу та призначити міністрів. З'їзд висловився за активізацію процесу українізації війська, створення українських частин і з'єднань.

У Києві 28—30 травня відбувався Всеукраїнський селянський з'їзд, головним в роботі якого також було національне питання, вимога самоуправління в Україні, надання їй автономії у складі Федеративної Росії.

Українські

Похожие работы